Легенда “Шахтаря” Віктор Грачов поділився думкою про матч за Суперкубок України, в якому “Динамо” перемогло “Шахтар” 3:1.

“Перед матчем передбачив рахунок 3:1, тільки помилився на чию користь (сміється). Суперкубок можна розглядати як розминку перед чемпіонатом, це як виставковий спаринг команд. Краще його програти зараз і надалі зробити висновки, ніж виграти, але потім боротися за 2-3 місце в чемпіонаті. Це ми спостерігаємо останні три роки, коли “Динамо” виграє Суперкубок, і мріє про перше місце. А “Шахтар” навпаки програє цей спаринг, і закінчує чемпіонат з золотими медалями. Кому як краще – вирішувати командам.

Виграш Суперкубка киянами – це більшою мірою заслуга донеччан. У гірників не було видно настрою, бажання перемогти. Але в футболі бувають несправедливі речі, коли одна команда грає в футбол, а інша відбивається і забиває, скориставшись помилками суперника. Не найкращу гру провів Пятов разом із захисниками, допустивши ляпи, як підсумок – поразка. Хоча гірники мали беззаперечну перевагу з першої і до останньої хвилини.

Так, “Динамо” виграло, з чим їх можна і привітати, але трохи соромно за таку перемогу. Сидіти в глухій обороні, “виставивши три автобуси”, і сподіватися на рідкісні контратаки. Вони за весь поєдинок три рази перейшли центр поля, три раз пробили по воротах, забивши три голи. Тактика в розрахунку на помилки суперника спрацювала.

Луческу розумів – на сьогоднішній день “Динамо” не готове грати в атакуючий футбол з “Шахтарем”, це смерті подібно. Тому він вибрав тактику оборонного і закритого футболу, яка в підсумку і привела до успіху. І засуджувати його за це не можна. Він виходив з того, чи є у нього на цю гру досить кваліфіковані виконавці, які зможуть втілити його задуми. Правда, незвично бачити таке “Динамо”, яке окопалося в своєму штрафному майданчику і відбивалося 90 хвилин. Але переможців не судять. Забий “гірники” першими, невідомо як би склалася гра.

Якщо “Шахтар” не додасть в агресії, перш за все в оборонному плані, та й в атакуючому теж, то буде складно грати в єврокубках. Так, в чемпіонаті України така спокійна гра може пройти, але в Лізі чемпіонів робити нічого. Тільки “Шахтар” додав в агресії, провів швидкісні атаки, забив м’яч, потім повинні були зрівняти рахунок. Але … не забили, заспокоїлися, заколисались сонною грою – триманням м’яча без просування. А в цей час “Динамо” встигало перекривати всі зони, грали щільно, захищаючи “амбразуру”, а часом просто відбиваючи м’ячі на трибуну. Коли при атаці в штрафну вбігають 5-6 футболістів, відразу ж виникають гольові моменти. Якщо там знаходиться тільки один Мораес, забити гол стає важким завданням.

У другому таймі до 80-ї хвилини “Шахтар” загнав “Динамо” в свою штрафну. Вони не забили, не реалізували моменти, а перша ж вилазка “біло-синіх” привела до третього голу. “Шахтар” сам винен, що “Динамо” виграло. Так, повторюся, переможців не судять, рахунок на табло 3:1 на користь “Динамо”. Пощастило. Але сьогодні назвати гру київського “Динамо” футболом з великої літери – не можу. А для “Шахтаря” це буде уроком, футболістам потрібно переглянути своє ставлення до підготовки, настрою. “Гірники” зіграли не в свою гру, яку ми звикли бачити. Може це спад після поразки від “Інтера”. І з “Колосом” був невиразний матч. Сьогодні в такому уповільненому темпі і при таких швидкостях обіграти кого-небудь важко, тим більше “Динамо””.