У читальній залі Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського розгорнуто виставку публікацій з нагоди 155 річчя визначного вченого Степана Смаль-Стоцького (1859–1938) під назвою “А найважнійше – чоловік умний і чесний”. Про це повідомляє прес-служба міської ради.
Про цю достойну людину, яка всю свою енергію і працю впродовж 36-ти років витратила на благо Чернівці та Буковини, розповідають наукові розвідки, монографії, газетні і журнальні публікації. Тут представлені також дослідження науковців. За назву виставки взято слова Богдана Лепкого. Окрім книг і журналів, на виставці є фото будинків, пов’язаних з його іменем.
Виходець із Галичини, педагог, засновник і керівник багатьох громадських організацій Смаль-Стоцький найкращі свої роки віддав Буковині. Тут він жив з 1878 року, слідом за своїм улюбленим учителем Гнатом Онишкевичем приїхавши на навчання до Чернівецького університету. З перших днів перебування в нашому місті почав активну громадську діяльність, був у центрі всіх найважливіших подій.
У 1892 році його обрано депутатом Буковинського крайового сейму. З цього часу він став активним офіційним політиком Австро-Угорщини, що дозволило йому мати вагу в державних структурах імперії та успішно вирішувати багато нагальних проблем. Його повсякденне відстоювання національних інтересів дало свої результати: коли Смаль-Стоцький ішов на другий термін, то єдиний з усіх кандидатів набрав 100% голосів виборців Садгірського округу. У 1904 році його призначили заступником крайового маршалка Буковини. З 1911 до розпаду Австро-Угорської імперії Степан Смаль-Стоцький – депутат віденського парламенту.
Науковий і педагогічний шлях видатного буковинця-галичанина не менш багатий. 1885 року 26-річний Смаль-Стоцький надзвичайним професором повернувся з Відня до Чернівецького університету, зайняв тут кафедру української мови і літератури. Двічі його обирали деканом філософського факультету. Як писав його вдячний студент Василь Сімович, “професор був – велика наукова сила, що полишив нам великі наукові цінності, що виховав багато наукових (і педагогічних) працівників”. Серед слухачів професора був сам Іван Франко, який цінував його “європейський метод науковий”.
З мовознавчих праць найбільшу славу принесла Смаль-Стоцькому написана у співавторстві з Т. Ґартнером “Руська граматика” (1893), з історичних – нарис “Буковинська Русь” (1899). Подвижницька праця С. Смаль-Стоцького дозволила доволі скупій на високу похвалу Ользі Кобилянській сказати про: “І Ваше ім’я, і Ваша праця остануться між пануючими брудами – білим монументом”.
У нашому місті є багато адрес, пов’язаних із цим достойним іменем. Це й Український народний дім, у якому Смаль-Стоцький займався громадською справою, і перший корпус університету (нині – по вул. Університетській), де керував кафедрою і факультетом. На фасаді будівлі за адресою Шептицького, 31 висить меморіальна дошка, яка засвідчує, що тут у професора Смаль-Стоцького гостював митрополит Андрей Шептицький під час своїх відвідин Чернівців.
Чотирнадцять років професор жив і плідно працював у будинку за адресою вул. Шевченка, 55 (на той час – Новий Світ, ч. 37). Про цей скромний будинок знали всі освічені люди і в Чернівцях, і поза межами Буковини. Сюди завжди приходили за підтримкою відомі політичні та наукові діячі, письменники й журналісти, зокрема Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Василь Сімович, Остап Луцький та інші.
peredplata
