Це вироби ХІ-ХІІ століть із фондів Археологічного музею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України у Львові.
Як розповідають в обласній комунальній установі, представлена колекція налічує п’ять давніх писанок, з яких одна кам’яна, одна виготовлена із кістки й три інші глиняні – покриті поливою та розписом у техніці фляндрування. Саме ці три мініатюрні писанки найбільше привертають увагу відвідувачів. Адже всередину кожної з них у процесі виготовлення було вкладено кульку-калатальце. Завдяки цій деталі, під час струшування, писанки «звучать» – видають характерний звук торохтіння. Вони були найдавнішими оберегами, що відганяли злих духів.
Усі знайдені писанки науковці поділяють на дві групи, розрізняючи за якістю поливи тла. Періодом максимального поширення писанок стало ХІ століття. На терени Сірето-Дністровського межиріччя теж потрапляли вироби київських гончарів – полив’яні керамічні писанки та глиняні фігурки. Зокрема, фрагмент писанки, покритої лимонно-жовтою поливою, був виявлений у Ленківцях на Пруті.
Відкриття виставки «Тисячолітня писанка» модерувала завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу археології, історії середніх віків і нової історії краю Оксана Драгомирецька.
Побачити експозицію у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї можна до 30 квітня.
peredplata
