Михайло Григорович є воістину неперевершеним творцем дивосвіту вишивки.
Родом він з Тернопільщини. Закінчував геофак держуніверситету у Львові. Одночасно він навчався в хореографічній школі при Львівському театрі опери та балету.
Дальше він працював в СШ №1, а потім СШ №5 міста Калуша, Івано – Франківщини.
Сьогодні Михайло Григорович Покиданець живе і працює в Чернівцях. Він є директором етнографічного музею «Дивотвір». А також – викладає хореографію в початковій школі чернівецької гімназії №4.
Музей створено в 2013 р. Він має свій статус, підпорядкований освіті. При музеї працює гурток навчальної вишивки під керівництвом директора музею. Даний музей вміщає в собі всю народну вишивку і одяг західних областей України. Адже тут зібрано дуже багато зразків вишивок, одягу, предметів різних видів домашнього вжитку по етнографічних зонах Буковини.
Також зібрано вишиті сорочки, рушники, посуд, серветки, національний одяг, гончарні вироби, знаряддя праці, верстати, писанки, портрети видатних Українців – Тараса Григоровича Шевченка, Лесі Українки, Івана Миколайчука, Володі Івасюка.
Всі матеріали систематизовано по відділах Гуцульщина, Лемківщина, Галичина, Центральна, Південна та Східна Україна. І найбільше матеріалів по Бойківщіні. Всі експонати підписані, з конкретними прізвищами людей – звідки вони і ким подаровані. Ряд вишитих речей є дуже старовинними. Вони дуже вражають відвідувачів своїм колоритом, своїм стилем вишивання, чи ткацьким виробом.
Проводить Михайло Григорович екскурсії для діток школи. Приходять сюди студенти, учні з шкіл районів, області. Частими гостями тут бувають вчителі українознавства, коли проходять курси з підвищення кваліфікації. Найбільше з ними приходить сюди заслужена вчителька України , вчитель – методист українознавства інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Мінченко Тамара Антонівна – справжня патріотка України.
Михайло Покиданець відомий далеко за межами України. Відвідують також музей гості з інших країн.
Особливої уваги заслуговують роботи, виконані самим автором. Це рушники на тему творів Т.Г. Шевченка. Таких рушників 22. Вишито Михайлом Григоровичем 2 великі заповіти. І створено працьовитими руками директора музею понад 70 робіт: сорочок, доріжок, серветок та інших творів, саме по етнографічних регіонах.
Рушник «Червоні маки»
Надзвичайно цікавими є рушники до таких творів Т.Г. Шевченка, як «Садок вишневий біля хати», «Лілея», «Катерина», «Зацвіла у лузі червона калина», «Присвячений битві під Берестечком», «Немає краще України, немає другого Дніпра» та інші. Ці твори виконані з дуже високою майстерністю. Одним словом такі роботи може творити лише людина багата душею. Людина, яка дуже закохана в таке високе мистецтво. Бо в них бачимо неабияке старання. Кожна така роботи може бути оцінена, як витвір неповторності, чогось високого і красивого. Це насправді і є надбанням нашої українськості. Ми можемо показати себе світові у багатьох вимірах мистецтва. І ці роботи були високо оцінені в Канаді і США, Молдові і країнах Прибалтики. А також по всій нашій славній Україні: Києві, Харкові і Львові, Івано – Франківську і Тернополі та багатьох районних центрах.
З усіх виставок Михайло Григорович привозив нагороди – це грамоти, яких у нього є понад 700, дипломи.
Він є вчителем – методистом, відмінником освіти УРСР і України, кавалер ордена Дружби народів, лауреат обласної премії імені Георгія Гараса, заслужений майстер народної творчості України та член національної спілки майстрів народної творчості України.
Чернівчани горді за таку чудову людину, яка трудиться в ім’я виховання молодого покоління людей в дусі патріотизму до свого національного – вишивки, інших творів такого потрібного мистецтва. Своїм прикладом Михайло Григорович показує молоді, як потрібно працювати щоб, досягти бажаного результату. А ще він показує те невичерпне джерело краси нашої, рідної, української.
Доріжка «Фіалки»
Михайло Григорович перейняв всі ази вишивки від своєї матусі. Адже вона була чудовою майстринею своєї справи. Ту працелюбність, вміння навчитися вишивати і хрестиком і мережкою, стебнівкою, ретязів, виколів, мяхівок, настилу, поверхниці, кісок тощо, вдалось йому на славу.
Є в музеї “Дивотвір” прекрасний вишитий портрет молодого Тараса Шевченка та Образ Почаївської ікони Божої Матері.
В ГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці, м. Чернівців Михайло Григорович вишив чудові хоругви та багато інших речей для церкви.
Особливе враження справила на нього зустріч з кінорежисером С. Параджановим та актором І. Миколайчуком під час зйомок у фільмі “Тіні забутих предків” (1962-1963 р.р.)
А тому свою любов до України майстер показував з ще більшим натхненням у своїх творах. Так Михайло Покиданець активно пропагує зразки народного орнаменту для вишивки, зібраного у всіх регіонах України.
Йде їх публікація в ж-лах “Україна”, “Наш дім”, “Краса і мода”, “Народна творчість та етнографія”.
І ще не одне покоління людей буде вчитися на його творах.
Стаж праці в Михайла Григоровича 50 років.
Прийшли ті роки, коли задумується Михайло Григорович, як зробити так, щоб музей існував і надалі, щоб його виховна мета ніколи не призупинялась. Задумується, як зберегти всі експонати музею в гарному стані надалі. Щоб не переривалась та ниточка від батьків до дітей, а далі вже дітей молодих людей. Бо це – наша історія – просто чудотворна, з особливим світом краси вишивки. Цінуймо її. Шануймося самі, бо ми того варті.
Честь і шану віддаємо сьогодні такій працелюбній людині, творцеві неповторної краси, народної вишивки. І нехай Господь дарує Михайлові Григоровичу Покиданцеві многії і благії літа.
Марія Кисильова
peredplata
