На захист нерідної мови

На захист нерідної мовиКласик англо-американської поезії Т.С. Еліот безпосередньо виводив згасання культури із занепаду мови та поезії. Він вважав неприйнятним принцип авторитарності у культурі, писав, що він «просто неможливий».Як гіпотетичний приклад наводив норвезьку поезію та мову: «Якби мені сказали, що норвезькою мовою більше не створюється поезія, я б стривожився… Я б побачив у цьому ознаку захворювання, що загрожує поширитись усім нашим континентом».
Не знаю, чому Т.С. Еліот назвав саме норвезьку. З любові до Ібсена чи Гамсуна? Чи тому, що мовою невеликого – менш ніж п’ять мільйонів – народу створена велика література? Молодим жив я в Україні, і тому мені болить українська. Суперечки про неї не пустопорожні. Без мови не буде нації – у політичному сенсі цього слова. Без мови місце нації займуть колоніальні драглі, а держава Україна стане болотистою місцевістю.
Мова кристалізує національну самосвідомість. Без неї національна пам’ять німує. Люди, що страждають на Альцгеймера, втрачають дар мови. Та від цієї хвороби можуть потерпати цілі народи.
Україна – молода держава. Українська вижила перш за все завдяки літературі. Я вірю, що у кожної національної поезії – свій нерв. 1930 року О.Мандельштам назвав твори світової літератури, написані без дозволу – «вкраденим повітрям», а «дозволені» – «гидотою». Не уявляю, щоб цю думку висловив англійський, французький чи німецький поет. Вкрадене повітря – це нерв російської поезії. Хвалити Бога. Краще такий нерв, аніж ніякого.
А який нерв української поезії? Спробую відповісти: українські поети писали своєю мовою, бо без їхніх віршів українська мова розчинилась би, зітліла б, сконала.
Політична еліта України мені, як письменнику, цікава, бо вона мукає химерною мовою. Гадаю, Міхаїл Зощенко сидів би у Раді й ловив кожне слово. Але не лише Зощенко. Українці мають свого генія вислову – Василя Стефаника. Трагічність обставин у тім, що мільйони українців не в змозі повноцінно висловити себе жодною мовою. Свою ранню ліричну книжку Владімір Маяковскій назвав «Просте як мукання». Дотепна назва. Проблема сучасної України – це просто мукання. Україні терміново потрібен логопед. На прізвище Українська Мова.

Ігор Померанцев
2011
З радіоблогу

Переклад Діани Клочко

Джерело

Новини Партнерів