Адаптація потерпілих – поради поліцейської-психолога

22 лютого у світі відзначають Міжнародний день підтримки жертв злочинів.

Сексуальне домагання, зґвалтування, побиття, шахрайство, розбій, непристойні зауваження, лайка, погрози, залякування тощо – всі ці дії накладають відбиток на психологічному стані людини, проти якої вони були вчинені. Як після цього адаптуватися в суспільстві, позбутися страху та комплексів, порадить психолог ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції Анастасія Гаврилиця.

СЕКСУАЛЬНІ ЗЛОЧИНИ

Те, що з Вами трапилося, – безумовно, травма. Але на цій події Ваше життя не закінчується. Опануйте себе і заспокойтеся. Найпростіше це зробити таким чином: прийміть по можливості зручну позу (сядьте, обіпріться об щось) та розслабте м’язи, заплющіть очі. Через відкритий рот, рахуючи про себе, 10—15 разів глибоко вдихніть і видихніть повітря.

Цілком ймовірно, що у Вас можуть виникнути такі стани: сором, приниження, безпомічність, провина за ймовірну ганьбу перед собою та рідними, розчарування та зневіра в людях тощо. Не залишайтесь наодинці зі своїми переживаннями, розкажіть про те, що трапилося, людині, якій ви довіряєте.

Не намагайтеся перед усіма виправдовуватися. Знайте, Вам немає чого соромитися, Вас немає за що піддавати осуду. Знайдіть можливість отримати відпустку, виїхати на деякий час в іншу місцевість.

 

БУЛІНГ

Впродовж останніх років особливо гостро постає питання щодо булінгу, жертвами  якого стає дедалі більше дітей.

Поради дитині

Не сподівайтеся, що все закінчиться саме собою. Обговорюйте загрозливі ситуації з батьками чи людьми, яким Ви довіряєте. Запитайте поради у старших учнів – у них є свіжий і сучасний досвід.

З агресором варто спілкуватися наодинці, при свідках він не піде на контакт. А в ситуації «один на один» є шанс нормально поговорити і прояснити позицію. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.  Якщо ж при сутичці не можете сказати ні слова, тремтить голос, просто задумливо мовчіть, але дивіться в очі. Погляд повинен бути таким, щоб у ньому «читалася» Ваша позиція і все, що Ви хочете сказати, але не можете. Стримуйте гнів і злість, не вступайте в бійку – кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше Ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для Вашої безпеки і здоров’я ситуації.

Знайдіть альтернативне коло спілкування поза школою. У Вас точно є талант і захоплення. Навіть під час пошуку себе, перепробувавши кілька видів занять, Ви зустрінете багато нових друзів, зможете отримати підтримку і зміцнити віру в себе.

Поради батькам.

Якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу, не залишайте цю ситуацію без уваги. Зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини. Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Скажіть вашій дитині:

Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи інший момент свого життя).

Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

КОРИСЛИВІ ЗЛОЧИНИ (ШАХРАЙСТВА, КРАДІЖКИ, РОЗБОЇ)

Здебільшого жертвами квартирних крадіжок стають чоловіки. А от обєктами шахрайств та кишенькових злочинів – жінки. Пояснюється це тим, що жінки більш контактні та товариські. Вони частіше відвідують магазини, ринки та інші громадські місця, де стають об’єктами дій злочинців.

Людина, яка пережила пограбування чи інші неприємні ситуації, не почуває себе у безпеці, з’являється страх, який спонукає бути уважнішим. При цьому необхідно вчитися довіряти не всім, а інформацію перевіряти та аналізувати.

Люди, які понесли лише матеріальні втрати, можуть себе втішити тим, що вони особисто не постраждали. У будь-якому випадку варто себе убезпечувати від страхів, негативних емоцій, щоб не проживати злочин знову і знову. Слід самому дбати про власну безпеку, або уникати чинників, які викликають спогади про небезпечну ситуацію. У складних ситуаціях краще, щоб поруч була людина, якій постраждалий довіряє.

 

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

У ситуації домашнього насильства найчастіше страждають діти. Тому, якщо насилля спрямоване на малолітніх, чи відбувалося у їх присутності – у дітей можуть виникнути психологічні травми. У такому випадку, батьки мають право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми, поки рішенням суду не буде визначеного способу участі батька у вихованні дітей, призначено дні, години та визначено умови побачень.

Обговорюйте свої емоції з близькими людьми. Почуття захищеності – є одним із домінуючих потреб у таких ситуаціях. Якщо близькі люди, родичі, друзі не здатні забезпечити людині це почуття та допомогти вийти  із позиції «жертви», необхідно звернутись за допомогою до спеціалістів: Центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, Служби у справах дітей, Управління соціального захисту населення, психологів.

У ситуації домашнього насильства головне не мовчати! Ви можете зателефонувати на Національну гарячу лінію,  фахівці якої зможуть проконсультувати Вас та повідомити, куди можна звернутися за допомогою.

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації –0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)

Національна дитяча «гаряча лінія» – 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)

peredplata