Чи справді зменшилась кількість хворих у лікарнях, чому важкохворим на COVID-19 доводиться платити за лікування і чого очікувати від пандемії, розповіла ТСН.ua лікарка-інфекціоністка Ольга Кобевко.
Статистика коронавірусу в Україні демонструє спад кількості інфікованих людей. Та чи насправді у лікарнях поменшало хворих? І як змінився вірус від початку пандемії та від чого залежить вартість лікування COVID-19 у стаціонарі?
Про це ТСН.ua розпитав у лікарки-інфекціоністки Чернівецької обласної лікарні Ольги Кобевко, де лікували першого в Україні пацієнта з COVID-19.
Офіційна статистика кількості інфікованих коронавірусом в Україні демонструє спад. Станом на сьогодні, 1 лютого, виявлено 2030 нових випадків. Чи справді зменшилась кількість хворих?
Потрібно дивитись на співвідношення кількості виявлених до кількості проведених ПЛР-тестувань, тому що лише за ПЛР-тестуванням можна виставляти цей діагноз. І на сьогодні (1 лютого 2021 року, – ред.) це – 20,56%. Це дуже багато, тому що це великий показник. Просто в кількості він звучить дуже класно – 2030, але це неправильне трактування у зв’язку з тим, що діагнози виставляються лише за ПЛР-дослідженням, за ІФА – не можна. Тому треба дивитися на кількість проведених ПЛР-досліджень. І якщо брати у відсотках, то співвідношення буде майже 21%. Тобто це є дуже багато.
Яка ситуація в Чернівецькій обласній лікарні, зокрема, у вашому відділенні? Скільки пацієнтів зараз лежать у стаціонарах?
У нас в лікарні відкрито два великі відділення і плюс реанімація. Тобто в нашому відділенні від 40 до 50 пацієнтів. Так само і в іншому відділенні. Тобто у нас, в обласній лікарні, понад 100 людей. Стільки ж людей у першій міській лікарні. Це дві опорні бази, які приймають середньоважкий і важкий перебіг. Є у нас дві лікарні в місті, які приймають до середньої важкості, я не можу сказати, яка там кількість. Просто у нас іде розподіл, ми сортуємо пацієнтів за важкістю перебігу.
Чи забезпечена ваша лікарня усім необхідним для лікування COVID-19? Раніше ви розповідали про проблеми із киснем.
Загалом для нас основним були – засоби захисту, які нам забезпечили на початках спонсори, потім були і державні закупівлі. На сьогодні засоби захисту є, проблем з цим немає. Завжди нам потрібен був кисень, і з середини листопада минулого року він забезпечений в наших закладах. І на фоні того, як ми працювали до листопада, зараз ми можемо говорити про те, що забезпечення покращилось. Будемо сподіватись, що і надалі буде покращуватись. Проблеми загалом є, тому що українська медицина – це сфера, яку знищували не один рік, і вона сама потребує реанімації. Ну спільними зусиллями, з українцями, волонтерами, зі спонсорами, звичайно, дещо покращується, загалом забезпечення. Будемо сподіватися і на подальше покращення.
Чи багато зараз пацієнтів з важким перебігом COVID-19?
В реанімаціях людей багато, так само багато людей у самому відділенні. Порівняно з піковими моментами, які ми пережили восени і навесні минулого року, то ми зараз маємо трошки більше половини з того, що у нас було. Але є дуже велика проблема у зв’язку з тим, що зараз пацієнти поступають набагато важчі. Мабуть, швидше за все, через те, що загострюються їхні супутні патології, які і так є важкими. Яких впродовж року майже не обстежували, бо люди боялися звертатись до поліклінік, сімейних лікарів, вони боялись ходити там, де є інші хворі, щоб не наражати себе на небезпеку інфікуватись коронавірусом. Можна так сказати, що це запущені випадки, тобто хронічні хвороби, які зараз на фоні коронавірусу дають такий більш ускладнений перебіг.
У нас дійсно дуже багато пацієнтів у важкому стані і дуже багато з важкою супутньою патологією.
Скільки в середньому коштує лікування важкої форми COVID-19?
Основні препарати в медичних закладах є, тобто потреба в яких іде за протоколом. В більшості медичні заклади ними забезпечені. Інші супутні патології, якісь додаткові препарати, які потрібні для хронічних захворювань, які в людини можуть у цей час загострюватися – ось це все індивідуально. У кожної людини воно йде у зовсім різному розрізі, адже у кожного різна патологія. У когось може бути цукровий діабет, у когось можуть бути проблеми з серцем, з нирками, – це все залежить від того, яка супутня патологія переважає на момент перебування в стаціонарі разом з короновірусною інфекцією. Тому це лише додаткове лікування, і люди мусять купляти його за свої кошти.
Чи змінився перебіг коронавірусу і як від початку пандемії?
Зараз є багато (інфікованої, – Ред.) молоді. Я б не говорила окремо про те, що якийсь вік переважав в певний період часу. Це не так. Я ще від початку (епідемії, – Ред.) казала, що цей вірус є пробним не тільки до старшого віку, як чомусь вважалося на початку, а він уражає так само і дітей, і молодь, тобто населення різного віку. Просто старші люди мають більше супутніх патологій, хронічних хворіб, тому вони часто потрапляли до стаціонару, але вік на інфікування не впливає.
Як змінилась кількість хворих у Чернівецькій обласній лікарні порівняно з листопадом-груднем 2020 року? Тоді був пік офіційно виявлених випадків COVID-19. Зараз пацієнтів побільшало чи навпаки стало менше?
Я б навіть не порівнювала цей період, тому що після другої половини грудня – це період корпоративів, відпочинку, гостей, свят. У нас на Буковині свята починаються загалом від Дня святого Миколая, від 19 грудня, і це можуть бути і домашні посиденьки, і гуляння в ресторанах. І люди в цей час намагались не звертатись до лікарів, бо хотіли більше святкувати. Тому я б не могла це якось порівнювати. У нас були свої пікові моменти впродовж року, які якраз і були пов’язані з масовими заходами. Такі, наприклад, були у квітні під час релігійних свят, влітку та на початку осені – у нас період весіль, тобто це специфіка нашого регіону, от вона і показувала процес збільшення інфікованих.
На ваш погляд, чи допоміг локдаун у зменшенні кількості інфікованих?
Якщо говорити про локдаун, ефективний він, чи ні, то я б сказала, що він не був ефективним. Адже всі свята, які люди відбули від грудня і до середини січня, а це у нас ідуть дуже масові святкування – це і Меланка, і Різдво з колядою – це специфіка нашого регіону. І от зараз якраз потрапляють ці люди, які були на таких великих святкуваннях.
Виявлений, зокрема, у Великій Британії мутований коронавірус, який набагато легше передається, аніж його попередники, змушує європейські країни запроваджувати жорсткіший карантин. Чи може до нас докотитися хвиля “британського” коронавірусу?
Для того, щоб про це судити, нам потрібно мати деталізовані лабораторії із класним, сучасним обладнанням, яке буде визначати саме, чи це мутований коронавірус, чи ні. На жаль, як мені відомо, в Україні такої апаратури немає. Можливо, якась Всесвітня організація охорони здоров’я якось допоможе, щоб ми мали таке оснащення. Не впевнена, звичайно, тому взагалі говорити про наявність мутованого коронавірусу в Україні, науково доведеного – неможливо.
Як гадаєте, чого очікувати надалі під пандемії?
Я вже впродовж року боюсь говорити про якісь прогнози. Як у нас на Буковині кажуть: “Не говорити наперед, щоб не наврочити”. Тому завжди думаю лише про позитивне, звичайно, не завжди позитивне справджується. Але є ймовірність того, що масова вакцинація на планеті загалом призведе до зменшення кількості інфікованих. Тому будемо сподіватися лише на позитив. Не хотілось би говорити про погане. У нас, наприклад, впродовж минулої доби, декілька людей було госпіталізовано лише в одну лікарню, тобто це такий хороший показник, великий.
Якщо чесно, ми лікарі, і з нашого відділення, які зіштовхнулись з першим пацієнтом в Україні, і до сьогодні, впродовж року, кожен із нас мав всього лише два тижні відпустки. Це дуже важко, бо за рік ми дуже виснажились. Тому що це надмірна робота в надскладних умовах, і просто маємо сподівання на позитив.
Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/paciyenti-z-koronavirusom-postupayut-znachno-vazhchi-interv-yu-z-infekcionistkoyu-olgoyu-kobevko-pro-statistiku-lokdaun-i-mutaciyi-covid-19-1717471.html
peredplata
