Коли заходить діло за перехід парафій з МП до ПЦУ, то московські попи починають верещати: «Геть руки від нашої канонічної території! Будуйте собі свої храми, а наші не чіпайте!»
Чи є правомірними претензії Моспатріархату, що Буковина – то їх канонічна територія? Чи будував Моспатріархат храми на Буковині? Ні! За часів російської (сталінсько-радянської) окупації на Буковині не було збудовано ЖОДНОГО храму! Як, до слова, і за попередні 24 роки (період Румунської окупації). Усі старі храми, де служать московські попи, є окупованими в результаті РЕЙДЕРСЬКОГО захоплення у 1944 році!
Буковина була хрещена у Святе Православ’я у складі Київської Русі, бо на той час і складала частину Київської Русі. Після Хрещення ні адміністративно, ні церковно Буковина ЖОДНОГО року не була у складі Московії! Храми для себе будували русини, чи волохи, які НІКОЛИ не належали до МП. Будували за часів Австрійської Імперії, чи раніше на своїй землі, за свої гроші і своїми силами!
То звідки тут Московський патріархат? Як завжди. Московський піп приходить одразу після московського солдата! Або перед ним! Або одночасно! Московський патріархат на Буковину на вістрі багнета принесли російські, або як тоді казали москвинські, війська.
Не встигнувши окупувати Буковину у червні 1940 року, сталінський режим, задля упокорення місцевих, одразу призначив Дамаскіна (Малюту) Єпископом Чернівецьким і Буковинським, включивши Чернівецько-Буковинську єпархію у склад РПЦ! Правда цей титул він носив у Житомирі, бо у 1941 році москвинських окупантів вигнали німецько-румунські війська. З москвинськими військами втік і їх капелан-єпископ Дамаскін. А румуни одразу призначили свого єп. Тита (Симердю) на Буковинську кафедру.
Повернулася червона чума на Буковину у 1944 році. Прийшли з ними, як і тепер, їх «капелани»! Очолив їх Євфимій Коверницький. Родом з Київської області, з багатодітної сім’ї священника. У 1923 році у сані протоієрея примкнув до обновленців.
«Обновленці», або «Живоцерковники» це розкольницький рух у російському православ’ї, що виник офіційно після Лютневої революції 1917 року. Вони декларував «оновлення Церкви»: демократизацію керування та модернізацію православного богослужіння. Виступали проти керівництва Церквою Патріархом Тихоном, заявляючи про повну підтримку нового режиму та проведених ним перетворень. Тому зрозуміло, що їх безбожницька сталінська влада всіляко підтримувала, щоб розвалити Церкву зсередини.
Євфимій Коверницький у 1937 році був засуджений за статтею 58-10 УК РСФСР. Вирок 10 років ІТЛ. Після перегляду справи і готовності послужити кровавому російському режиму строк було скорочено до 5 років. Відбував покарання з 1937 до 1942. Його відправили на російські парафії на два роки, а потім, уже як вірного москвина, його чекала стрімка кар’єра в поневоленій сталінським режимом Західній Україні! Як «благонадьожного» його зразу призначають НАСТОЯТЕЛЕМ кафедрального Свято-Духівського Собору у Чернівцях. А потім і КЕРУЮЧИМ Чернівецько-Буковинською єпархією РПЦ у статусі обласного благочинного!
Для тотального контролю окупаційна адміністрація силою заставляє русинів і волохів (тобто українців, молдован і румунів) ПЕРЕРЕЄСТРУВАТИ храми на МП! Як ви розумієте, ніяких зборів з вільним волевиявленням не було! На село приїжджали озброєні «буряти», китайці та інші «красноармєйці» і проповодили «рєфєрєндум». Об’являли, що село належить до «країни Рад», а храм – до РПЦ! І все! Без усяких там «демократій»! Хто був проти -розстрілювали, або вивозили у Сибір та Казахстан. Священники з окупованих РПЦ парафій були змушені або співпрацювати з червоними терористами, або втікати за кордон, інакще їх теж висилали в Сибір (див. коментарі).
Одним підписом на папірцеві «уполномоченим по делам РПЦ» забиралися храми від громад , а потім «предоставлялись общине». Зразок такого папірця додається.
Треба визнати, що із завданням поневолення Буковини Московському Патріархату протоієрей-рейдер Євфимій Коверницький блискуче справився і за його заслуги сталінська влада воліє його призначити гауляйтером, офіційною церковною владою, хоче призначити його Єпископом Буковини! Але ж єпископів вибирають з монахів! Це сталінським рейдерам не завадило! За два дні до Архієрейської хіротонії (22 лютого 1945) його постригли у ченці з ім’ям Феодосій, а 25 лютого його уже посвятили на Єпископа Буковинського!
Ось так, через блюзнірський акт, ніби з насмішкою над буковинцями, з’явився перший єпископ-рейдер Московського патріархату на Буковині!
Москва, до речі, з ним поступила так само, як і з усіма зрадниками свого народу: використала і викинула. Як і всі оті пушиліни, плотницькі, єпископ Євфимій два роки «поцарював» на Буковині, потім його відправили на схід, у Кіровоградську область, а потім, взагалі, в Архангельську губернію, учити православію білих ведмедів. Там він остаточно підірвав своє здоров’я і пішов на «покой»! А Буковина попала в затяжну духовну окупацію!
Коли вам кажуть зросійщені зрадники, вірні московському патріархату, що Буковина – це їх споконвічна канонічна територія, то можете їх сміло посилати за російським кораблем, або за рейдером Коверніцьким в Архангельськ до ведмедів!
Якщо у вашій сільській церкві ще служить священник моспатріархату, ставтеся до свого храму як до Криму: він є українським, але тимчасово окупований московськими посіпаками.
Тому коли чергова громада прозріває і виходить з окупації моспатріархатом, то вона, скинувши московське ярмо, повертається до свого первинного стану – служити Богу і служити своїй громаді!
PS. Перевірити історичні дані можна на Вікі за посиланням:
Або загугліть “Феодосій Коверницький”.
peredplata
