17 вересня 1989 р. в Чернівцях розпочався перший фестиваль “Червона рута”, який здійснив справжню революцію в українській культурі, ставши не просто культурною подією, а феноменом, поступом у здобутті незалежності Української держави. Фестиваль отримав назву “Червона рута” через Володимира Івасюка, який відкрив нову сторінку в історії української пісні, модернізувавши її. Днями виповнилося 50 років легендарній пісні “Червона рута”. Пісні Володимира Івасюка невмирущі.
Чернівці тоді тиждень жили фестивалем – таке унікальне явище було в Україні вперше. Музика фестивалю збирала величезні аудиторії, сотні тисяч глядачів на стадіонах і великих площах, до цього таку кількість людей збирали лише політичні мітинги.
Учасників-фіналістів було дуже багато, що перевершило очікування організаторів.
Ядром творчої частини були Тарас Мельник, Ігор Калиниченко, Кирило Стеценко, Сергій Проскурня. Сценарій писала Софія Майданська. На першому фестивалі працювало феноменальне журі, головою якого був Мирослав Скорик, а членами – Назарій Яремчук, Іван Малкович, Тарас Мельник, Ігор Калиниченко.
“Найяскравіше на фестивалі продемонстрував свою відчайдушність Василь Жданкін. На стадіоні в Чернівцях під час закриття фестивалю “Червона рута”, де отримав найвищу нагороду – “Гран-прі”. Коли його запросили на сцену, він абсолютно несподівано для всіх почав співати заборонений тоді славень “Ще не вмерла Україна”, покликавши на підмогу мене та Едуарда Драча”, – пригадує співак Віктор Морозов
peredplata
