Історія села Шепіт, що на Путильщині, малодосліджена. Однак поселення є давнім, з багатовіковою історією, культурними й мистецькими цінностями та традиціями.
День народження села Шепіт – 15 березня 1490 року. А це – 533 роки.
Відомо, що до 1946 року село мало назву Шепіт-Камерал. Ймовірно, назва пов’язана з геологічним заказником – водоспадом Сучавський Гук. Адже слово «шипіт» по-гуцульськи значить поріг на річці. Зустрічаються в гуцулів такі слова як «шептій» чи «шептуха» – це знахар чи знахарка, які лікують замовляннями. А ось слово «камеральний» означає державний маєток часів Австро-Угорщини.
Про Австро-Угорський період панування нагадує Іллінська церква, яка була зведена на честь ювілейного правління цісаря Франса Йозефа (різні дослідники вказують на 50-ти чи то 60-річчя обіймання трону). У храмі досі зберігається унікальний цісарський трон. Висота церкви – 30 м. А стиль будівництва відноситься до модерну.
Цікавим є той факт, що за переписом 1900 року в селі налічувалося 804 будинки, де проживали 3323 особи: 2551 українець, 18 румунів, 123 німці, 391 єврей, 167 поляків. Після Другої світової війни у Шепоті проживало 436 осіб. А нині у селі трохи більше 600 людей.
Село Шепіт має свій герб від 18 січня 2008 року, затверджений рішенням сільської ради № 189/9-08. Що на ньому зображено: у зеленому полі відокремлене хвилеподібне (S-подібне) золоте підніжжя, на увігнутій частині золоте дерево, на вигнутій така ж сарна. У гербі використано мотив друку села XIX століття.
peredplata
