Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін — другим Мазепою.
Цього дня 150 років тому народився гетьман Павло Скоропадський – наймудріший український державний діяч XX сторіччя, реформатор і блискучий економіст.
Сім з половиною місяців його правління у 1918 році були періодом суспільного спокою і економічного піднесення.
За час існування проголошеної ним Української Держави було налагоджено грошовий обіг, прийнято бюджет, відновлено залізничне сполучення, відкрито університети у Києві та Кам’янці-Подільському, видано кілька мільйонів шкільних підручників, засновано Українську академію наук і національну бібліотеку, які працюють по сьогоднішній день.
Можливо тоді теж казали, що культура і освіта під час війни нікому не потрібна. Але Скоропадський знав, що це зовсім не так.
Його недооцінили сучасники – і потім визнали це, але було вже пізно – погубили державу, не підтримавши Гетьмана.
Євген Коновалець просив у нього вибачення у Мюнхені, вже в еміграції…
До речі, Бандеру, Мельника, Стецька і багатьох інших патріотів витяг з німецьких концтаборів саме Скоропадський. Це при тому, що живучи в Німеччині він не підтримував правлячих тоді нацистів і публічно засудив угорську анексію (за згодою Гітлера) Карпатської України на чолі з Августином Волошиним.
Покойся з миром, Гетьмане!
peredplata
