Їх було побудовано дві. Одна в Сталінграді (тепер Волгоград) інша в Києві.
Цікаво, що вони стоять поверненими одна на одну. Та, що у Волгограді, – божевільна, скажена тітка, з відкритим у крику ротом і перекошеним обличчям, в одній руці меч, яким вона з погрозою замахується,
друга рука здійнята догори, чи то махає, чи то підмогу кличе, тілом вона повернена на нашу, а обличчям обернулася назад, ну точно підмогу кличе))).
А наша, та що в Києві, спокійна, мовчки з незворушним обличчям дивиться вдалину. І показує тій, скаженій, що в неї в одній руці є щит, для оборони, а в іншій – меч, щоб дати здачі. Вона не замахується мечем, вона його просто показує.
Скульптори, які їх зробили, були філософами, і почасти пророками.
peredplata
