Сьогодні, 2 жовтня, минає 95 років з того часу, як зародився ЧАС .
Це було 2 жовтня 1928 року Буковина окупована боярською Румунією, знищені українські школи, українські бібліотеки, знищується українська культура, українська історія, українська преса… Тоді на захист всього українського стає газета ЧАС до неї приєдналася ще газета ”Рідний край”. Першим видавцем був інженер Максим Глинський і напевно, його родичі з міста Вама – Теодосій Глинський, аптекар. Він всі свої заощадження віддав на ЧАС …і розорився.
ЧАС тоді виходив на щодня 3000 екземплярів.
І були всілякі часи для “ЧАСУ” .
Його в один день 28 червня 1940 року заборонили більшовики. Редактора тодішнього Лева Когута посадили в тюрму і радянська влада присудила його на кару смерти.
Але вдалося його вирвати з лап нквдистів.
Вже на еміграції після другої світової війни в 1947 році Лев Когут помер у місті Грац, Австрія
Напевне, більшовики думали, що вони знищили ЧАС . Але Час відродився 23 серпня 1990 року. до Дня Незалежності України було ще цілий рік і цілий день.
На витоках відродження разом зі мною стояв Василь Кожелянко, поет, письменник, родоначальник українського фентезі, альтернативна історія в українській літературі.
У 1995 році у мій кабінет в редакції кинули бойову гранату рдг-5.
Тільки дивом ніхто не загинув.
Далі ЧАС пережив 63 суди, 11 губернаторів… Кожна влада, яка приходила на Буковину, намагалася закрити газету. На щастя, це їй не вдавалося.
Одного разу навіть вона зробила клон: газету “ЧАС-2000”. Але він не прижився. Бо то була фальшива газета і робили її фальшиві людці.
У природі і суспільстві не буває фальшивого ЧАСУ.
ЧАС буває тільки правдивий. У наш час ЧАС терпить нелегкі часи. Вони нелегкі для України. І газета ЧАС виходить як бойовий листок. У нас війна з ворогом на інформаційному фронті. Як можемо, як уміємо, так воюємо.
Віримо – ми переможемо. Бо ЧАС неможливо вбити.
Вітаю читачів.
Ваш ”Володар ЧАСУ”
peredplata
