Завершуємо публікації чернівецької газети “Час” у 1932-1933 роках про Голод на Великій Україні. Наразі останні публікації, за кінець листопада та грудень 1933 року.
Окрім села Жадова, про яке вже згадували, 29 жовтня в день проведення всесвітнього дня жалоби українського народу, також пам’ятні заходи відбулися і в селі Багна. Активісти сільської Читальні утворили комітет, який займався збором коштів для голодуючих. Місцевий священник провів панахиду. Через заборону від мітингу та промов довелося відмовитись, обмежившись збором коштів. І то кілька місцевих жителів вороже до того поставились, про що зауважено в статті. Також названі імена активістів, які збирали кошти по селу, відтак мешканцям Багни добре б якось пошанувати пам’ять цих односельчан.
Українські маніфестації пройшли в різних країнах світу, зокрема в США. Так, в Рочестері протестна хода була проведена 28 жовтня, в Детройті – 4 листопада, в Нью-Йорку – 18 чи 25 листопада.
Французька та Бельгійська преса продовжує активно інформувати про Голод в Україні та про заходи української громади та міжнародних структур. Завжди говориться про кілька мільйонів жертв.
Всупереч постійним зверненням українців, що перед налагодженням дипломатичних відносин між США та СРСР варто було б детальніше вивчити питання голоду в Україні залишилось непочутим, і 18 листопада США визнало СРСР. 19 листопада в Нью-Йорку семитисячна демонстрація українців протестувала проти визнання СРСР. Дійшло до вуличних сутичок із комуністами, які були зупинені лише після втручання поліції. Українці таки провели Віче, на якому ухвалили резолюцію з вимогами, щоб президент Рузвельт вимагав від Літвінова спеціальних гарантій, що більшовики не переслідуватимуть українців.
Екс-прем’єр Франції Ерріо, який кілька разів відвідав СРСР та постійно повідомляв про відсутність голоду в Україні, у черговій публікації взагалі заявив, що тезу про голод в Україні вигадали німці…
170 публікацій газети «Час» впродовж 1932-1933 років, присвячені Голоду в Україні та мільйонам жертв. Багато писала про Голод і преса європейських країн, постійні заходи проводилися українською громадою в різних країнах світу, намагалися достукатися до урядів країн розселення та міжнародних структур з метою впливу на радянський уряд та припинення Голоду.
Кожну публікацію світової преси про Голод в Україні варто зібрати до Національного музею Голодомору. Кожна людина, які підняли свій голос на захист українців, кожне згадане прізвище, – чи то кореспондентів, чи посадовців, – має бути належно пошановане українцями та вписане до українського Списку праведників світу.
Приємно, що й на Буковині в Чернівцях та по селах були патріотично налаштовані активісти, які в умовах ворожого ставлення до українців з боку румунського уряду, наважувалися підняти свій голос на захист голодуючих українців та долучилися до кампанії зі збору коштів. Першим кроком до їх вшанування може бути дослідження Mykola Semeniuk про діяльність «Українського громадського комітету рятунку України» в Чернівцях у 1933-1934 роках.
peredplata
