Президент Польщі Анджей Дуда в інтерв’ю Каналу Нуль заявив:
«Ніхто не хоче сказати: так, мій дід і мій батько разом вчинили геноцид, ми пов’язані з цим народом, який вбивав».
Це аморально й небезпечно. Українців намагаються представити «нацією вбивць», ігноруючи історичний контекст та власні помилки польської політики.
⸻
Як усе починалося
• 1918 рік. Польща стала на заваді українській незалежності.
• 1921 рік. У Ризькому мирі Польща та радянська Росія розділили українські землі. Решту шматків «українського пирога» отримали Румунія та Чехословаччина.
• Міжвоєнний час. Кремль проводив геноцидну політику проти українців, що коштувала мільйонів життів. Польща натомість провадила асиміляцію — намагання витерти українську ідентичність на підконтрольних землях Галичини та Волині.
Під час нацистської окупації накопичені протиріччя вибухнули. Так, масові вбивства були трагедією. Але вони не роблять увесь український народ «вбивцями».
⸻
Дві правди однієї трагедії
• Майже 30 тисяч українців загинули від рук поляків.
• Діти Сагриня (10 березня 1944 р.) — це теж невинні жертви, але Польща не визнає їх частиною «геноциду».
• Українців таврують як «геноцидників», замовчуючи власні злочини.
Чому від українців вимагають більшої спокути, ніж від росіян чи нацистів?
⸻
Невигідне мовчання про Росію
• 1794 рік. У Варшаві росіяни вирізали 20–30 тисяч поляків.
• 1937–1938 роки. «Польська операція» НКВД — 111 тисяч розстріляних.
• 1940 рік. Катинська трагедія — 22 тисячі польських офіцерів убито.
• 1944 рік. У районі Воля нацисти за кілька днів знищили більше поляків, ніж загинуло на Волині за всю окупацію.
Чи вимагає сьогодні польська політика спокути від Росії чи Німеччини? Ні. Говорять лише про «українських злочинців».
⸻
Українська жертва за польську свободу
• У Другій світовій війні загинули 3,5 млн мобілізованих з України.
• Із них 700 тисяч віддали життя за визволення території сучасної Польщі від нацистів.
• Польща не змогла б звільнитися від нацистів самотужки.
Польська земля рясно политa українською кров’ю.
⸻
Український спротив і сила свободи
Після війни комуністи знищили понад 150 тисяч українців з антирадянського підпілля (переважно ОУН і УПА). Решту кинули до таборів, де вони підняли повстання у Воркуті, Норильську, Кенгірі. Ці події розхитали ГУЛАГ і послабили радянську систему.
Любов українців до свободи стала одним із чинників, що у довготривалій перспективі дозволили полякам відновити незалежність у 1989 році.
⸻
Висновок
Українці не є нацією вбивць.
Ми — нація борців. Ми боролися за свою свободу протягом століть і будемо боротися далі. І завжди зупинятимемо тих, хто встає на її шляху.
Історик Олександр Зінченко
На фото підрозділ Армії Крайової під час знищення українського села Сагринь, 10 березня 1944 року
peredplata
