На Буковині вшанували пам\”ять видатного вченого ОУНівця

На Буковині вшанували пам"ять видатного вченого ОУНівцяУ четвер 4 вересня 2014р. урочисто відкрили меморіальну дошку на будинку в Чернівцях (вул.Грушевського,6), де жив і працював ТОВСТЮК Корній Денисович, видатний вчений фізики напівпровідникового матеріалознавства, член-кореспондент Академії наук України. Член ОУН, патріарх українського національного відродження на Буковині, учасник Буковинського куреня 1941р.

Народився Корній Товстюк в 1922 році у селі Мамаївці Кіцманського району Буковини. Грунтовні знання з математики, природничих дисциплін, історії і літератури майбутній вчений отримав, навчаючись з 1933 р. в першій українській гімназії у Чернівцях (СШ №23, потім гімназія № 5). У 1940 р. вступив до лав Організації Українських Націоналістів. У 1941 р. з Буковинським куренем перейшов до Києва з метою відновлення Української держави. Проте у 1943 році, перенісши тортури гестапо у київській тюрмі по вул. Володимирській, 33, Корній Товстюк чудом уник розстрілу, втік і опинився на Станіславщині (нині Івано-Франківська область). Там К.Товстюк виконував функції надрайонного провідника, пізніше крайовий провідник ОУН Буковини. З наближенням радянських військ Корній Товстюк переїздить на Буковину. Деякий час знаходиться у підпіллі, а потім легалізується і вчителює в селах Кіцманщини.
У 1945 році вступає до Чернівецького державного університету на фізико-математичний факультет. Його повернення у Чернівці не було легким. В автобіографії та частих бесідах з представниками каральних органів тодішньої влади Корній Денисович пояснював своє перебування на Східній Україні втечею від румунської сигуранци та бажанням учитися на православного священика.
У 1950 році Корній Товстюк закінчує з відзнакою університет і починається його сходження у велику науку. Звичайно спецслужби комуністичного режиму не могли заспокоїтись з приводу його діяльності у роки війни. Від розправи рятував світлий розум талановитого науковця і покровительство таких вчених як Боголюбов, Самойлович. Пережив Корній Денисович важкий період українофобії у так звані 60-ті роки. Його зараховують до «шестидесятників». У цей час Корній Денисович захищає докторську дисертацію, і змушений покинути Чернівці, перейшовши на роботу в університет Львова.
У вересні 1969 року Корній Товстюк повертається на Буковину і організовує відділення інституту напівпровідників Академії наук УРСР. Завдяки його науковим досягненням Чернівці стають одним із провідних центрів електронної промисловості, технологій фотоелектроніки та мікроелектороніки. А з метою потреб для військової промисловості, їх серійного випуску за пропозиціями Товстюка будуються заводи «Кварц», «Гравітон» та ін., створюється електронна промисловість у Чернівцях. Ці заслуги К.Товстюка були відзначені Державною премією УРСР у галузі науки і техніки. У 1978 році Корнія Денисовича обирають членом-кореспондентом Академії наук УРСР. У 1974–1990 роках — керівник Чернівецького відділення напівпровідників Інституту напівпровідників Академії наук УРСР, пізніше — керівник Інституту проблем матеріалознавства.
Екологічне лихо, облисіння дітей, яке сталося у Чернівцях в листопаді 1988 року стає зручним приводом для усунення К.Товстюка з його посади. Але цікаво, що сам учений і всі його співробітники відділення доклали максимум зусиль для з\’ясування причини захворювання дітей і отримали експериментальні дані, якими пізніше користувалися токсикологи і які фігурують у медичній літературі.
У 1991 році Корній Товстюк переїздить вдруге до Львова і стає завідувачем Львівського відділення відновлювальних джерел струму ІПМ АН УРСР, а також з 1995 року професором кафедри напівпровідникової електроніки Державного університету «Львівська політехніка», головою Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій технічного та фізико-математичного профілів. У 1990-х роках продовжуються нові дослідження і відкриття. Ці роботи вже у період нової України у 2001 році були відзначені другою Державною премією України в галузі науки і техніки.
Під керівництвом Товсюка К.Д. захищено понад 100 кандидатських і 15 докторських дисертацій. Вчений отримав 60 патентів (з них 12 за кордоном).
У 1989 році у газеті самвидаву «Буковинський вісник» з\’являється стаття вченого, в якій він відстоює необхідність утворення самостійної держави України. К.Товстюк – автор збірки віршів «Марія» (1995 р.) і поеми-трагедії «Хресна дорога» (1999 р.).
У радянський період Корній Денисович дуже часто ходив у свята і в повсякденному житті з нашим українським прапором на той час – це була його вишита сорочка, або вишивана краватка.
Виступаючи на одному з перших мітингів у Чернівцях за відродження української держави, Корній Денисович заявив про свій вихід з ОУНівського 50-літнього підпілля. Це був надзвичайно мужній крок українського патріота в умовах ще радянського режиму.
Перший український прапор, який я бачив відкрито у Чернівцях – це був синьо-жовтий стяг на стіні помешкання Корнія Денисовича у будинку, що навпроти колишнього облвиконкому і на фасаді якого тепер встановлена меморіальна дошка.
К.Товстюк мав безпосереднє відношення до організації проведення І фестивалю у Чернівцях «Червона рута». Поодинокі українські синьо-жовті прапори в Чернівцях до того часу на заключному концерті фестивалю на стадіоні «Буковина» заполонили всіх глядачів, витіснивши червоні прапори, які на той час ще організовувала комуністична партія.
Спадщина Товстюка К.Д. потребує дослідження і популяризації, оскільки містить основу для патріотичного навчання та виховання майбутніх поколінь.

Василь Бойчук