На теренах колишнього совка, мабуть, головним блатним шлягером можна було назвати “Мурку“. Складно було знайти громадянина СРСР, який не чув цю пісню хоч раз. Її вважали чи не гімном у кримінальних колах.
Але мало хто знає, в сюжеті насправді зашифрована розповідь про секретне завдання ЧК. Маруся Клімова була не вигаданим персонажем, а реальним агентом МУРа, який перебував під прикриттям на прізвисько Мурка.
Як відомо, завдяки одеським архівам, автором пісні був поет Яків Ядов, а композитором – Оскар Строк.
Коли ж “Мурка” здобула небувалу популярність у кримінальному світі, автори вважали за краще приховати своє авторство даного “шедевра”, побоюючись репресій. У 1921-1923 рр. в Одесі кожен знав історію Мурки, але далеко не кожен був в курсі, що – вона таємний агент.
Фраза “Прибыла в Одессу банда из Амура” мала кілька варіантів, серед яких “з Петрограда”, “з Ростова” і “МУРа”. Останній варіант найбільш правдоподібний. Рядок “И за ней следила Губчека” дозволяє припустити, що дія розгорталося з 1918 по 1922 рр., т. к. Губернська надзвичайна комісія після 1922 року була розформована.
Московський кримінальний розшук (на рос. МУР) утворили в 1918 році. Після Жовтневої революції в містах процвітав бандитизм. Для “зачистки” кримінальної верхівки в Одесу була спрямована опергрупа з Москви. Легенда опрацьовувалася близько півроку, і основною дійовою особою в ній стала Марія Клімова. Завдання якої було впровадитися в банду і закохати в себе її ватажка на прізвисько “Брилліант”.
Як з’ясувалося завдяки рядкам “Там сидела Мурка в кожаной тужурке, и из-под полы торчал наган”, автор пісні знав справжнє обличчя героїні. У той час звичайні, і тим більше, злодійські дівчата не одягалися так. Такий образ типовий для представників ЧК.
Остання фраза “… и за это пулю получай” опосередковано передбачає кончину Мурки.
Численні пошуки її могили не увінчалися успіхом. До того ж в архівах є облікова картка на ім’я Климової Марії Прокопівни (1897 р.) в званні капітана. Виходить, що на момент проведення операції їй було всього 25 років, а звання з’явилося тільки в середині 1930-х років.
З цього випливає, що Мурка могла вижити після справи в Одесі. Після чого благополучно продовжити службу.