Ще Бог не наслав біди на нашу державу, а влада її продукує щодня і щогодини.
У нас вже знищені дороги і автошляхи, зруйновані мости, спалені електростанції (на Донеччині), зникають і руйнуються пам’ятники історії та архітектури (вежа у Заліщицькому районі Тернопільської області). І ці диверсії роблять не надприродні сили чи партизани або загарбники. І Україна нікому не оголошувала війни. І її не оголошувала жодна держава світу. Тож наші мости і дороги не бомбилися військовими авіаціями та канонадами. Але гірше за будь-яку війну та влада, яка 2010 року загарбала нас. Три роки руйнується економіка, руйнуються політика, культура і душі українців. Наслідки цієї руїни ми зможемо пізнати трохи згодом. А дороги і мости маємо вже нині. Чиновники від партії регіонів в один голос пищать про те, що була важка зима, Бог дав багато снігу, сонця і вітру.
Ніби сусіднім державам було комфортніше за нас цієї зими. Ніби Польща і Румунія не потерпали від снігових заметів. Ніби Молдова розміщена на тому кінці світу, а ми на цьому. Ні. Це наші сусіди. І у них погода була такою ж, як і у нас. То що сталося в Україні?
Навіть ті, хто хоче виправдати таке правління у нашій країні, змушений сьогодні констатувати: держава захоплена у полон людьми, які не люблять українську націю, її культуру, її побут. Вони грабують Україну.
Вони руйнують все, що у нас ще залишилося з минулих часів.
Ця руйнація однакова що у Києві, що у Львові, що у Житомирі, що у Чернівцях, що у Бердичеві, що у Новоселиці, Вижниці, Кіцмані… Аби не вдаватися більше до порівнянь, досить сказати, що у трьох областях Сходу (Донецькій, Луганській та Харківській) дороги почали ремонтувати капітально, а не ямково. Чому? Думаймо. Аналізуймо і відповідно діймо.
Західну Україну і більшість Правобережної намагаються перетворити у колоніальну, принижену і депресивну територію. Чернівецька область – тому наочне підтвердження. Спочатку владу на всіх рівнях захопили колишні есдеки (вторинні регіонали). Вони керують всіма адміністраціями – від ОДА до РДА. Вони підпорядкували собі всі ради, від обласної до сільської.
Де не мають своєї більшості, там є тушки з ВО «Батьківщина», «Нашої України», «Фронту Змін» та інших партій. Під їхнім контролем перебувають всі голови рад. Виняток складали двоє міських голів – у Чернівцях та Новодністровську. Їх відразу позбавили головування. Два основні міста Буковини досі залишаються безголовими через те, що партії регіонів захотілося повної влади в області.
Якби подібна практика приносила позитивні результати, то більшість буковинців могла б погодитися і змиритися з такими, з дозволу сказати, методами керівництва. Люди все ж таки хочуть порядку. Та не для порядку окуповували наш край Папієв з Ко. Навпаки, після їхньої окупації в області почалися руйнівні процеси. Два роки роботи на дорогах проводилися дуже погано. Бувало, що й зовсім їх не ремонтували. Знаючі люди з числа навіть народних депутатів підозрюють, що увесь цей час виділені на ремонт доріг гроші роздерибанювали. «Відкати» вже досягали 80 відсотків. На третій рік такої розрухи автошляхи стали непридатними для руху транспорту. У містах вулиці перетворилися у суцільні калабані, де авта не тільки ламали ходові та колеса, а й могли потонути разом з водіями.
Буковинці терпіли. Більше того, навіть голосували за висуванців від партії регіонів. За таких умов люди втратили відчуття небезпеки. А партія регіонів здобула владу, якою насолоджується досі. Найбільш вражаючим є те, що всі знають про великі проблеми на дорогах області, але жоден керівник від доріг, від влади, від партії за це не покараний. Ні у кого не прокинулась совість, щоб подати у відставку самовільно, за власним бажанням. Недавно ми провели експеримент на дорозі у селі Мамаївці. Запитували водіїв, що вони думають про теперішню владу. Слова «негідники», «хабарники», «пройдисвіти» – дуже м’які, вони можуть бути для владців навіть компліментами. Більш круті вирази у газеті писати соромно. А їм слухати, знати все, що про них думають і говорять, зовсім не соромно. Ще жоден керівник від доріг не застрелився…
Серед сотень людей того дня про партію регіонів добре слово сказав тільки заступник голови Кіцманської РДА товариш Косар. Навіть його керівник, голова РДА Олег Унгурян, який вирізняється з-поміж інших регіоналів ще якимись залишками честі, гідності і совісті, сором’язливо промовчав про ситуацію, яка склалася на дорогах районах і області. Насамкінець пообіцяв впоратися з ними до червня. Якщо ні, то подасть у відставку.
На відміну від голови Кіцманської РДА Унгуряна, начальник служби доріг у Чернівецькій області Ігор Гах категорично відкидає думку про відставку з керівництва. На прес-конференції він у черговий раз переконував всіх, що виною такого стану на дорогах є природні умови. І… брак грошей. Та скільки вовка… шляховика не годуй, йому все буде мало. Бо у нас не дороги ремонтують, а ямки.
Навіть стійкий вираз є – «ямковий ремонт». Жодна країна світу немає такого покручу ні у мові, ані на автошляхах. У нас є. Бо саме на ямках найбільше можна вкрасти, відкатати і закатати. А найкраще – це те, що «катати» можна кожного року на тих самих ямках. Іноді, якщо партії регіонів потрібні гроші на вибори, то «катати» можна й двічі на рік. Дорогу зробити з нуля набагато дешевше за ремонтування ямок. Але раз зробив, і 10 років нема відкату. Такого ця влада собі і нам дозволити не може.
Коли я запитував Ігоря Гаха про ціну ремонту однієї ямки на дорозі, на відповідь не сподівався. Гадав, що таке не підраховується, а оцінюють ремонт дороги. Нічого подібного. Оцінюються у нас ямки. Отже, ямка метрового діаметру завглибшки в півметра потребує 130 кг асфальту. Тонна асфальту коштує від 900 до 1100 гривень. Це без врахування праці людей, затрат технічних та матеріальних. На дорогах кілометрової довжини знаходять зараз до 2000 і більше ямок. У них буде закатано близько мільйона гривень. Саме такою є ціна 1 кілометра суцільного асфальтування дороги. Але раз заасфальтував, і вистачить на 10 років. Тобто економія при цьому становить 9 млн. грн. Та для кого будуть економити регіонали? Їх же через рік уже від влади усунуть.
І, насамкінець, у селі Атаки міст провалився. Рух зупинився. У селі Звинячин міст перебуває в аварійному стані. Відповідальність за мости несе та область, яка розташована на правому березі за течією ріки. Тобто за цей міст відповідає Михайло Папієв. А він каже, що Ігор Гах винен. А Ігор Гах каже, що нема грошей і була важка зима. А міст… провалився. Винні кивають на винних. Крайніми залишилися прості люди, які не можуть добратися до Києва. У Чернівецьку область в’їзд обмежений 10 тоннами. Бо через греблю в Новодністровську важчого транспорту не пускають. Якщо пустять, то гребля завалиться. Завалиться ГАЕС. Завалиться… Буковина.
Нас відділяють від України. Навіть якщо це сталося випадково, то проблема відторгнення Буковини від України загострилася. А враховуючи те, що повним ходом у селах почалася румунізація, згідно із законом Ківалова-Колісниченка, Буковину ця влада грубо штовхає в обійми Румунії.
Тоді хто нами керує? Дурні чи вороги?..
Петро КОБЕВКО
peredplata
