Натомість ліцензії видали невідомим київським компаніям, які не те, що ніколи досі телебаченням не займалися, – ні про них, ні про їхніх власників узагалі немає інформації. По суті, вийшло, що далекі від телебачення фірми, на думку Нацради, заслуговують більше довіри, ніж професійні мовці, котрі працювали десятиліттями, обізнані як з місцевими проблемами, так і з телевізійною галуззю взагалі. Наприклад, ліцензій не отримали канали «2+2», «СІТІ», новинний канал «24» та багато інших, чиї заявки чомусь викликали менше довіри у Нацради, ніж заявки фірм-одноденок, які не знають, що таке телевиробництво в принципі, пише DT.UA.
Крім того, внаслідок бездумного конкурсу Національна рада практично повністю знищила місцеве телемовлення: замість нинішніх телеканалів ліцензії видано компаніям, більшість яких зареєстровані в Києві (відчутна частина їх, як було сказано, – фірми-одноденки). Крім інформаційних наслідків (центральні київські телеканали об’єктивно подають менше новин про життя в регіонах, ніж місцеві канали), є й інший бік: звільнені працівники не зможуть знайти собі роботу у своєму ж місті через знищення в ньому всієї телевізійної галузі.
18 серпня Національна рада роздавала загальнонаціональні ліцензії. І тут у мультиплексах з’явилися дивні компанії, безнадійно далекі від сучасного телебачення, тоді як багато телеканалів, що діють сьогодні, до цифрового мовлення не допустили.
«При цьому знову виникли запитання й концептуального характеру. Наприклад, чому в мультиплекс не потрапив жоден із загальноспортивних телеканалів, зате потрапив дуже вузький канал «Хокей»? Чому мультиплекси майже не мають новинних каналів, але є канал «Банківське телебачення», що належить Нацбанку? На яку аудиторію розраховані «профільні» канали про погоду (ПогодаТБ) і нерухомості (Реал Істейт ТВ), а також чому вони забрали місця, приміром, загальнокультурних або дитячих каналів?», – йдеться у статті.
peredplata
