Оплачування випробувального терміну

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Оскільки у період випробування, як передбачено у ч. 2 ст. 26 КЗпП, на працівників поширюється законодавство про працю, тому працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 94 КЗпП заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, тому можна зробити висновок: якщо працівник виконує свої трудові обов’язки (у тому числі і під час випробування), роботодавець зобов’язаний виплачувати йому зарплату. Законодавством не передбачено жодних особливостей щодо оплати праці під час випробування, хоча і зменшувати розмір заробітної плати (у порівнянні із розміром, який установлений штатним розписом на підприємстві за виконання відповідної роботи) у цей період не заборонено. Втім, слід враховувати, що її розмір не може бути нижчим за законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати.

Заступник начальника Чернівецького міського управління юстиції
Тетяна КОШКЕР