«Паросток» – надія для чернівецьких інвалідів

Щороку напередодні та у Міжнародний день інвалідів, який відзначаємо 3 грудня, ведуться розмови про нагальну необхідність їх активної інтеграції в суспільство. Для цього на місцях робиться чимало, однак і багато чого ще можна було б зробити, аби і самі інваліди, і їхні батьки почувалися
більш комфортно.

Саме на розв’язанні таких проблем акцентує увагу в своїй роботі директор Чернівецького міського Центру со-ціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Любов Василівна Чобан. У рамках програми підтримки сімей, котрі виховують дітей та молодь з особливими потребами, діє клуб «Паросток», який об’єднує нині 92 родини. Діти та молодь залюбки відвідують клуб, з радістю спілкуються з соціальними працівниками та займаються у гуртках. Такі клуби конче потрібні, і їх має бути значно більше. Тут добре почуваються й матусі особливих дітей. Бо коли, приміром, дитина чи молода людина-інвалід займається з психологом арт-терапією, матір в цей час може вирішити інші, в тому числі особисті питання. Психолог у «Паростку» ретельно вивчає індивідуальні особливості кожної дитини, до кожного з вихованців профе-сійно знаходить підхід. І вони слухають свою наставницю та справді тягнуться до неї, як паросток до сонечка… Бо знаходить Ольга Юріївна для кожного тепле слово, допомагає обрати улюблене заняття. Арт-терапія ж справляє позитивний вплив на розвиток моторики особливих гуртківців.

«Паросток» - надія для чернівецьких інвалідів

«Паросток» - надія для чернівецьких інвалідів

«Паросток» - надія для чернівецьких інвалідів

Крім безпосередньої роботи з дітьми-інвалідами, «Паросток» дбає і про їхніх матерів. А оскільки переважно це – одинокі жінки, котрі самі виховують дітей, тут для них організовуються тематичні засідання, конкурси, розваги, колективні походи до лялькового та музично-драматичного театрів, до цирку. Участь у цих заходах дає можливість матерям трохи відволіктися від повсякденних проблем та хоча б ненадовго відчути себе такими, як інші жінки.
— У мене дитина лежача, тому мушу за нею доглядати, постійно перебуваючи вдома. Внаслідок цього позбавлена можливості бодай на якийсь час вийти за межі «чотирьох стін», — розповідає Яна Миросла-вівна Федик. — А сюди приходжу – трохи оживаю. Тут — живе спілкування, обмін досвідом, повага, бо всі ми рівні.

— «Паросток» — це прекрасні заняття, розуміння всіх і кожного, — додає Ніна Василівна Сосницька. — Дуже добре, що прийти сюди мають можливість не лише діти, а й молоді інваліди. Бо, до прикладу, ті з них, хто має синдром Дауна, по суті є такими ж самими дітьми. Отож навіть отримана цукерка для них є неабиякою винагородою. Хотілося б, аби «Паростку» в Чернівцях існувала ще й альтернатива…

Але є у клубу «Паросток» і чимало проблем. Зокрема, йому доводиться тісниться у невеличкому приміщенні на другому поверсі, куди не можуть потрапити ті, хто не ходить. Саме тому родини дітей та молоді з особливими потребами звертаються до місцевих органів влади за можливості винайти приміщення на першому поверсі та у місці з добре розвиненою інфраструктурою.

Скаржаться неньки на водіїв комунального транспорту, котрі відмовляються від безкоштовного їх перевезення без дитини – мовляв, вони мають пільги лишень тоді, коли супроводжують хворих. А що робити, коли дитина лежача, й терміново треба з’їздити за медикаментами? Бувають випадки, коли водії грубо виштовхують батьків особливих дітей з транспорту, забирають посвідчення. А ще такі родини (через чи не постійний брак бюджетних коштів, як їм пояснюють), не можуть безкоштовно придбати належні ліки, шприци, хоча й мають у пен-сійних посвідченнях відмітки про таке право.

Родини дітей з особливими потребами вдячні всім, хто їх підтримує. Зокрема, волонтерам, котрі не рахуються з особистим часом та займаються з хворими. Вони раді співпраці з громадськими, релігійними організаціями. Адже завдяки цьому кожен прожитий день для них сповнюється змістом.

У клубі «Паросток» по вул. Українській, 22 (тел.52 64 34 та 55 39 66), завжди чекають меценатів та просто людей доброї волі. Тут можна отримати адресу сім’ї з особливою дитиною для надання конкретної допомоги, тут з радістю приймуть будь-яку допомогу – продуктами, іграшками, одягом, канцтоварами, коштами — та поділять її між нужденними.
Поспішаймо ж творити добро!
Наталія Брянська

peredplata