Уже впродовж чотирьох місяців після того, як суд виніс остаточне рішення на її користь, шукає правди у сільраді, районній виконавчій службі та районній прокуратурі мешканка Хотинщини Ніна Кіндратівна Мельник. За словами жінки, тамтешні працівники не те що відкрити та виконувати провадження, а й розмовляти з нею по-людськи не хочуть.
А йдеться про вуличку, яка з центральної сільської вулиці веде до двору цієї жінки та якою пані Ніна разом зі своєю сім’єю користувалася чи не півстоліття. Тепер же її без відома жінки перекрили огорожею та воротами, на яких повісили замок, внаслідок чого вона не може виїхати з обійстя. Особливо ж доводиться потерпати саме восени та навесні – коли випадають дощі чи розмерзається земля.
— Побачивши якось огорожу та ворота на замку, я спочатку не зрозуміла, що усе це означає, — бідкається Ніна Кіндратівна. – Аж тут дізналася, що сусіди незаконно приватизували і город, що прилягає до вулички, і саму вуличку, і навіть частину городу інших сусідів «прихватили». Причому оборудка була здійснена кілька років тому винятково через сільраду Клішківців. Мене ж про те, що тепер не матиму такого необхідного саме тут виїзду (бо з іншого боку – урвище), навіть не повідомили…
Допоки жив чоловік Ніни Кіндратівни, все було як завжди. А по його смерті виїзд одразу став сусідською земельною ділянкою.
Тому обурена жінка пішла шукати правди до Клішковецької сільради. Тамтешні землевпорядники лишень розвели руками: мовляв, сусіди пані Ніни вже мають державний акт на право власності на земельну ділянку, до якої увійшла вуличка, тому всі питання – до них.
Ознайомившись з документами на приватизацію сусідської земельної ділянки, родина Ніни Кіндратівни була неабияк ошелешена – серед інших порушень у пакеті документів вони виявили і… власну згоду пані Ніни на цю приватизацію за її особистим ( читаймо – підробленим) підписом!
Далі були судові позови. Ніна Мельник виграла всі суди – від першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України. Державні акти на землю, виготовлені сусідами, Феміда визнала не дійсними. А це значить, що відповідач тепер має виконати рішення суду. Якщо ж не виконає у добровільному порядку, державна виконавча служба, відповідно до повноважень, мусить посприяти, аби з вулички у примусовому порядку були негайно прибрані незаконно встановлена огорожа та ворота із замком.
Але, як переконалася жінка, добитися цього не так просто. Насамперед, у суді їй чомусь не видають рішення, посилаючись на те, що воно… в прокуратурі. А у районній прокуратурі Ніні Кіндратівні кажуть, що рішення скерували, мовляв, до Чернівців, аби земельники відмінили державні акти, про які йдеться… Тому й змушена пані Ніна «шукати кінці справи» то в суді, то в районній виконавчій службі, то в районній прокуратурі.
Аби довідатися, що ж насправді відбувається з виконанням судового рішення, наш кореспондент особисто звернулася до Хотинського районного суду. Там відповіли, що «земельна» справа Ніни Мельник слухалася у 2013 році. Представником позивача виступала районна прокуратура. До суду першої інстанції справа повернулася цього року, тому тут, як і годиться, виписали виконавчий лист та скерували прокуратурі.
А рішення суду, за словами тамтешніх працівників, Ніна Мельник вже отримала, отримала також вичерпні пояснення, чому виконавчий лист опинився у прокуратурі. Прокурор району направив лист до виконання, і зараз цей документ перебуває у сільській раді Клішківців. За ним урядники села точно знають, як діяти надалі.
За словами землевпорядника Івана Руснака, зараз сільська рада саме скасовує тепер вже незаконні (за рішенням суду, авт.) державні акти на право власності на землю. Як тільки тут отримають з районної реєстраційної служби документ, що земля, про яку йдеться, належить територіальній громаді, одразу буде усунута перешкода сусідів у користуванні вуличкою Ніною Кіндратівною та її родиною. Тож як довго триватиме ця «робота», дізнаємося. Наталія БРЯНСЬКА
peredplata
