Проблеми наповнення бюджету, погіршення
інвестиційного клімату, скорочення золотовалютних резервів, недовіра бізнесу до влади є найбільшими економічними викликами влади. Майже протягом всього 2014 року тривали дискусії між державною владою, бізнесом, експертами щодо майбутньої податкової реформи. Наприкінці року вона була викладена у проектах змін до Податкового та Бюджетного кодексів, але деклароване зменшення податкового навантаження бізнес так і не побачить у 2015 році.
Основні зміни будуть мати наступний
вигляд:
1) Деклароване зменшення кількості податків і зборів з 22 до 11 насправді означає трансформацію у вже існуючі податки.
2) Податок на доходи фізичних осіб — зростають ставки з 17% до 20% для місячного оподаткованого доходу, що перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2015 року; мінімальний розмір пенсій, що оподатковуються, складатиме 3 мінімальні зарплати (3654 грн.); зростають ставки оподаткування з 15 до 20% на пасивні доходи; військовий збір будуть стягувати і в 2015 році; запровадження прогресивної шкали оподаткування фізичних осіб, що є загальноприйнятою світовою практикою. Проте будь-які новації щодо податку на доходи фізичних осіб приречені на невдачу у зв’язку з слабким розвитком фінансового ринку, у першу чергу, недержавного пенсійного страхування, а також відсутністю реформи пенсійної системи.
3) Податок на додану вартість — податкова звітність, починаючи з першого звітного періоду 2015 року, подається виключно в електронній формі, збільшується поріг обов’язкової реєстрації/анулювання платника ПДВ із 300 тис. до 1 млн. грн.; вводиться електронне адміністрування ПДВ з 1 лютого 2015 року. Однак введення ПДВ-рахунків не відповідає вимогам коаліційної угоди. Крім того, значна частина бізнесу й експертного середовища негативноставиться до такої ініціативи.
4) Податок на прибуток — базова ставка податку на прибуток 18%, обов’язкова сплата авансових платежів для підприємств, доходи яких за звітний податковий період перевищують 20 млн. грн.; змінюються терміни подання звітності.
5) Ставки рентної плати за користування надрами для природного газу, який реалізується не для потреб населення, видобутого з покладів до 5 км збільшується з 28% до 55%. З покладів понад 5 км рентну плату підвищили з 15% до 20%. Також поетапно підвищуються ставки незалежно від глибини видобутку щодо так званих договорів про спільну діяльність: 1 квартал — 60%, 2 квартал — 65%, починаючи від третього кварталу — 70%.
6) Спрощена система оподаткування — збільшуються граничні обсяги доходу для усіх груп ( перша — з 150 тис. грн. до 300 тис. грн., друга — з 1 млн. грн. до 1,5 млн. грн., третя група — з 3 млн. грн. до 20 млн. грн.), при цьому реєстратори розрахункових операцій не застосовуються для 1 групи, для 2-ої групи застосовується з 1 січня 2016 року, для третьої групи застосовується з 1 липня 2015 року. Починаючи з 2015 року, замість шести груп платників єдиного податку діятиме чотири.
7) Податок на нерухомість — з 2016 року застосовуватиметься ставка не більше 2% мінімальної зарплати для квартир площею від 60 кв.м, для будинків — від 120 кв. м, розширюється перелік нежитлової нерухомості і застосовується до неї ставка ставка не більше 1% мінімальної зарплати. Надходження від податку зараховується до місцевих бюджетів
8) Акцизний податок — розширюється перелік підакцизних товарів за рахунок введення акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольною та тютюновою продукцією, а також акцизний податок з електричної енергії. Податковий кодекс уже передбачає сплату акцизу при виробництві та ввезені підакцизної продукції, тому встановлення акцизу ще й при роздрібній торгівлі буде означати подвійне оподаткування, що суперечить основним принципам оподаткування, а також Директивам ЄС, які Україна повинна імплементувати відповідно до Угоди про Асоціацію. Іншою проблемою є те, що запровадження даного акцизу створюватиме нерівні умови для торгівлі між дрібними (МАФи) та крупними торговельними пунктами. При цьому, коаліційна угода не містила положення щодо введення даного виду акцизного податку. Оподаткування акцизним податком електричної енергії відповідає вимогам європейських директив, які повинна імплементувати Україна.
9) Додатковий імпортний збір — застосування додаткового імпортного збору розміром в 5% та 10% на окремі групи товарів у разі погіршення стану
платіжного балансу України відповідає вимогам ГАТТ. Запровадження даного збору призведе до зміни споживчих настроїв населення та погіршення купівельної спроможності.
Враховуючи промисловий спад, військові дії, зруйновану інфраструктуру Донбасу, торговельну війну з РФ, девальвацію, і як наслідок — загальне погіршення соціально-економічного стану країни, майже всі пропоновані зміни мають фіскальний характер і нічого спільного зі зменшенням податкового навантаження, які декларувалося урядом.
Скорочується кількість груп платників за спрощеною системою оподаткування
peredplata
