Реєстрація трудового договору з фізичними особами-підприємцями

Громадяни, що працюють за трудовими договорами з фізичними особами-підприємцями, мають такі самі трудові права, як і решта працівників, зокрема право на достойну працю та відпочинок. Статтею 1 Кодексу законів про працю України передбачено таке:
\”Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників\”.
Як видно з процитованої норми, чинним законодавством не передбачено жодної дискримінації тієї чи іншої категорії працівників. Єдиною особливістю трудових відносин громадян, які працюють за трудовими договорами з фізичними особами-підприємцями, є необхідність реєстрації відповідних трудових договорів. Для решти працівників реєстрація трудових договорів не передбачена.
Реєстрацію трудового договору, укладеного між працівником та фізичною особою-підприємцем, має забезпечити роботодавець. Трудовий договір повинен укладатися тільки в письмовій формі. Фізична особа-підприємець у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи повинна зареєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання (стаття 241 Кодексу законів про працю України).
Реєстрація трудового договору відбувається в державній службі зайнятості (центр зайнятості) за місцем проживання фізичної особи – підприємця відповідно до вимог \”Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою\”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 (далі – Порядок). Цим наказом затверджено також і Форму трудового договору між працівником і фізичною особою. Відповідно до внесених до Порядку змін реєстрація трудових договорів між працівником і фізичною особою–підприємцем, яка використовує найману працю здійснюється за новою формою трудового договору в редакції від 28.10.2014.
Відповідно до пункту 3 Порядку, при реєстрації трудового договору подаються такі документи:
– фізична особа-підприємець – свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
– фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг, – довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера ( за наявності);
– працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи, – трудову книжку, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
– особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, – довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
У разі реєстрації трудового договору особою, уповноваженою нотаріальним дорученням фізичною особою, така особа повинна пред’явити паспорт та подати: оригінал та належним чином завірену копію нотаріального доручення, а також у відповідних випадках зазначені документи.
У випадку відсутності працівника при проведенні державної реєстрації трудового договору фізична особа (або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа) повинна пред’явити паспорт та подати такі документи:
– фізична особа-підприємець: підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках із нотаріально посвідченим підписом працівника, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), копію такої довідки, виданої працівникові, його трудову книжку (за наявності);
– фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг: підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках із нотаріально засвідченим підписом працівника, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), копію такої довідки, виданої працівникові (за наявності), його трудову книжку (за наявності).
Крім зазначених документів, на реєстрацію подається сам трудовий договір у трьох примірниках. Форму трудового договору можна попередньо отримати у відповідному центрі зайнятості.
На всіх трьох примірниках тексту трудового договору посадовою особою центру зайнятості робиться запис про реєстрацію трудового договору. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі-підприємцю внести відповідні записи до трудової книжки працівника про прийняття його на роботу та звільнення з роботи. Посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, внесені фізичною особою-під¬приємцем до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.
Посадова особа центру зайнятості повинна повідомити як фізичну особу-підприємця, так і його працівника під їх розпис про порядок реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, внесення відповідних записів до трудової книжки працівника та її зберігання.
Отже, укладання саме письмового трудового договору та його подальша реєстрація є обов\’язком фізичної особи-підприємця. За невиконання цього обов\’язку, а також за порушення трудових прав працівника (позбавлення його вихідних днів, оплачуваної відпустки, лікарняних) підприємець несе як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Так, порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладання на фізичну особу – підприємця адміністративного штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 510 до 1700 гривень (частина перша статті 41 \”Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці\” Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Крім того, дії роботодавця щодо позбавлення працівника оплачуваної відпустки, вихідних, лікарняних можуть містити в собі ознаки злочину, передбаченого:
– статтею 365 \”Перевищення влади або службових повноважень\” Кримінального кодексу України, що караються \”виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п\’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п\’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п\’ятдесяти до п\’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\”;
– частиною першою статті 172 \”Грубе порушення законодавства про працю\” Кримінального кодексу України, що караються \”штрафом до п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років\”.
Таким чином правові норми, що регулюють порядок укладання трудових договорів між працівниками та фізичними особами – підприємцями, досить чітко визначені чинним трудовим законодавством. Державним органом, який покликаний контролювати дотримання трудового законодавства, є в першу чергу Державна служба зайнятості. В кожному місті, районі працюють центри зайнятості, які не тільки реєструють трудові договори між працівниками та фізичними особами – підприємцями, але й здійснюють перевірку дотримання підприємцями законодавства про працю.
Начальник Чернівецького міського управління юстиції Світлана АФОНІНА

Новини Партнерів