Зокрема, у суботу очільники краю запалили свічки пам\’яті біля пам\’ятника жертвам голодоморів.
Цими вихідними по всій Україні відбулися заходи, присвячені вшануванню пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Починаючи з 2004 року цей день щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада, цьогоріч пам’ятна дата припала на 28 листопада.
Традиційно, в Чернівцях відбулося покладання вінків до пам’ятнику жертвам голодоморів, який знаходиться на в сквері на перехресті вулиць Руської та Шевченка. Також священники Буковини провели спільний молебень за упокій душі всіх загиблих жертв, що зазнали поневірянь за політичних режимів за всю історію нашої багатостраждальної Вітчизни.
Традиційно, пересічні чернівчани залишаються осторонь цієї трагедії, не беручи її близько до серця. «В 30тих роках Буковина перебувала під владою Румунії, одже про який голодомор може йти мова?» говорять вони. При цьому забуваючи, що голодоморів в Україні було насправді три: перший – у 1921-1923, другий у 1932-1933 і третій – у 1946–1947.
«Остання хвиля голодомору торкнулася і нашого краю – і мала дуже тяжкі наслідки для населення Буковини, адже тут в цей час відбувалася насильницька колективізація», – розповідають працівники Чернівецького обласного краєзнавчого музею. І справді, станом на 1947 рік в нашому краї було зареєстровано майже сорок тисяч хворих на дистрофію, з них понад 10 тисяч – діти до 14 років.
Уродженка Путильщини Людмила Томнюк згадує розповіді своєї прабабусі про голод тих часів: «Бабуся розповідала, що спочатку відбирали лише зерно на полях – і люди якось перебивалися. Потім почали відбирати харчі із комор, залишаючи лише один мішок муки на цілу родину. Але справжні жахіття почалися, коли влада стала відбирати худобу. Людям доводилося самим вбивати корів та свиней, солити їх і закопувати в землю. А тоді по шматочку виварювати від солі й їсти. Так і виживали.» Болить за постраждалих від голоду буковинців і чернівчанину Андрію Тужикову, адже серед тих, хто голодував в повоєнні роки, була і його бабуся, мешканка села Давидівка Сторожинецького району.
Але люди не лише страждали, вони боролися за життя і здоров’я, своє та близьких. Про спротив під час геноциду можна довідатись більше на фотодокументальній виставці, яка експонується в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї і так і називається – «Спротив геноциду». На стендах представлені унікальні фотографії та матеріали, знайдені в раніше закритих архівах СБУ. Найближчі два тижні виставка, що відвідала вже кілька областей України, демонструватиметься в музеї, а потім її покажуть по районах Чернівеччини.
Надія Руснак
peredplata
