Крик душі
«У приміщеннях торговельних закладів на дверцятах камер схову останнім часом все частіше у вічі кидаються таблички-надписи на кшталт «Адміністрація відповідальності за особисті речі покупця не несе», що одразу насторожує – мовляв, ви можете втратити залишені тут тимчасово сумки чи пакети, і ми (адміністрація) до цього ніякого стосунку не маємо. Як же бути, коли дорогою з роботи додому, до прикладу, заходимо за покупками до такого закладу з особистими речами, часто цінними і дороговартісними, що придбані у інших крамницях чи ринках, а зайти до залу з ними забороняє охоронець? Чи правильним є саме такий підхід власників та адміністраторів магазинів до клієнтів-покупців? Складається враження, що таблички зі змістом про невідповідальність пишуть ті заклади, у яких часто бувають кражі чужих речей з камер схову. Допоможіть з`ясувати, чи мають право на «попередження» описаного змісту працівники закладів торгівлі? Адже камери схову, про які йдеться, як правило, розміщені не за межами, а саме у їхньому приміщенні, і майже у кожному випадку на очах у охоронців. Може, їм слід подбати насамперед про більш надійні замки на дверцятах?»
Писк влади
За твердженням експертів, що у більшості магазинів зараз можна побачити табличку, про яку йдеться. Насправді ж саме адміністрація магазину бере на себе обов`язок зі збереження речей, які покупець залишив. «Згідно з Цивільним кодексом, коли людина залишає в камері схову магазину свою річ, то між покупцем та магазином формально укладається договір зберігання, – роз`яснює керуючий партнер ЮК KODEX Євгеній Ковтуненко. – Підтвердження укладення договору зберігання – номерний жетон або ключ від камери схову з порядковим номером, який надає відвідувачеві магазин, тобто зберігач. З цього моменту магазин несе відповідальність за збереження залишених речей».
Також згідно зі ст. 950 Цивільного кодексу, за втрату або пошкодження речі, взятої на зберігання, зберігач, у цьому випадку супермаркет, відповідає на загальних підставах. Згідно зі ст. 951 Цивільного кодексу, збитки, завдані людині нестачею або пошкодженням речі, відшкодовує зберігач: у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості, при пошкодженні – в розмірі суми, на яку знизилась її вартість. Крім того, якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що її не можна використати за первісним призначенням, покупець має право відмовитися від неї й вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
«Якщо, наприклад, покупець не побачив своїх речей у камері схову або їх було пошкоджено, він має право вимагати відшкодування завданих збитків, – продовжує Євгеній Ковтуненко. – Але істотною складністю може стати те, що в разі виникнення конфліктної ситуації в людини не буде документального підтвердження, які саме речі вона залишила в камері схову. Проте з цієї ситуації вихід є. Підтвердити, крім відеозапису з камер спостереження магазину, можуть також свідки – відвідувачі магазину, які були поряд».Отже, якщо річ зникла з камери схову, споживач має право вимагати від адміністрації відео з камер спостереження, оскільки супермаркет – громадське місце, це відео не є таємницею».
Підготувала Наталія БРЯНСЬКА
peredplata
