Сьогодні спека. 32 градуси і більше. Навіть у тінь не можуть сховатися більшість депутатів Буковини. Їх на сонце і на спеку витягують люди
Де Білик? У Чернівцях…
Дві сесії відразу у таку спеку. Міської ради у Чернівцях і обласної.
На міській сесії піаряться чим можуть, і як можуть. Один перед іншим красуються, перед камерами та мікрофонами. Три «городских самошедших» тут, як тут. Також піаряться. Але піар їхній у цей час небезпечний. Раніше подібних ми бачили на Донбасі. А потім вони вбивали там людей.
І, найголовніше, чого нема на сесії. Це Білика. Він є в Україні. На сесію не прийшов. Напевне, Василь Сафронович вирішив не давати політичного жару у таку спеку. Тож окремі шмаркуни (сопляки) мають змогу ще день-два говорити різні дурниці у мою адресу. Коли все стане на свої місця (а це обов’язково станеться), вони з’їдять свої мікрофони, у які говорили, папери, на яких писали – жовчем і оближуться.
Бо Білик є. І нема на це ради. Про те, що він є, знають мало людей-політиків. Але знають і мовчать. До пори, до часу.
Далі «Час» покаже!..
Всім серцем до депутатів і спиною до прапора України
Сесія обласної ради, як завжди почалася з гімну України. Після якого, колишній активний свободівець, а тепер заступник голови обласної ради Віталій Мельничук у пориві патріотизму вигукнув «Слава Україні!». Депутати відповіли «Героям Слава!».
Поки вони співали і руку на серце клали, і гасла промовляли, зародилася крамола: чому це очільники області (Мельничук, Фищук, Мунтян і Маковецька) під час виконання гімну тримають руки на серці, а до прапора та ікони повернулися…спиною.
Невже вони не розуміють, що до прапора України і до Бога треба серцем повертатися, а спиною у цей час можна і треба повернутися до депутатів у залі, до чиновників, прокурора, начальника СБУ, начальника поліції, журналістів…
Потім депутати приймали рішення. Різні: потрібні і не дуже, правдиві і не зовсім, чесні і завжди…
Добре, що проголосували, аби звернутися до найвищих структур України, щоби вони воїнів-добровольців визнали героями, чи, принаймні, учасниками бойових дій. Хоча і президент, і уряд, і парламент повинні би уже давно це зробити. Бо саме ці герої врятували Україну у перші дні війни на Сході. Але у нас все навиворіт. Героїв садять до тюрми, а злодіїв – до парламенту. Це скоро уже закінчиться. Бо терпіти нема сил…
Також депутат Ольга Кобевко домоглася, аби у порядок денний включили звернення громадських організацій про визнання Росії країною-агресором, а «ЛНР» та «ДНР» терористичними організаціями. У ході обговорення цього питання з’ясувалося, що до облради таке звернення надійшло ще 2 червня ц.р. Але десь воно «пригубилося». Коли депутат Кобевко звернула увагу керівників на їхню забудькуватість, то й саме звернення знайшлося, і депутати проголосували за включення цього питання до порядку денного.
Сесії тривають…
Петро Кобевко
peredplata
