Міністерство освіти взялося за оновлення початкової школи з метою її розвантаження. Проект нововведення ґрунтувався на обширному он-лайн обговоренні на відкритій платформі EdEra, де всі, хто мав бажання висловитися з цього приводу, залишали свої коментарі та пропозиції. На основі цих пропозицій модератори проекту внесли зміни, і оновлені програми були виставлені на повторне публічне обговорення. Також до процесу були залучені наукові консультанти Національної академії педагогічних наук.
Отож з 1 вересня цього року молодші школярики вчитимуться за оновленою програмою. Які ж зміни їх очікують?
Без оцінок і червоної ручки
З цього навчального року, як і в більшості країн Європи, молодші школярі повертатимуться з уроків без оцінок у щоденнику. Це нововведення покликане усунути поділ дітей на «улюбленців» та «нездар», підтверджений конкретними цифрами. Як альтернативу цифровому оцінюванню пропонується оцінювання словесне – приміром, «добре», «молодець» чи «відмінно». 12-бальна шкала почне діяти з 5-го класу, і для моральної підготовки учнів до неї уже в 3-4-му класах вчителі висловлюватимуть припущення щодо орієнтовної оцінки, яка за ту чи іншу відповідь може бути виставлена.
Домашні завдання відтепер забиратимуть менше часу і сил, позаяк значно скорочено їхні обсяги. Це на радість і дітям, і батькам, які теж разом з ними «вчаться».
Дітям нарешті дозволено писати олівцями, а не обов’язково пером чи кулькою, щоб можна було легко стерти помилки. Для виправлення помилок та записів відтепер не використовуватиметься червона паста, щоб не викликати роздратування (а червоний колір справляє саме таку дію) у дітей та їхніх батьків.
Самостійність учителя
Нововведення «без оцінок» потішило не усіх вчителів, а ось наданою можливістю самостійного визначення кількості годин, необхідних для вивчення певної теми, більшість із них залишилась задоволеною.
Зміни у програмах по предметах:
Українська мова
Раніше діти складали речення за малюнком у підручнику за наданим набором слів, що не залишало простору для їхньої творчості. А тепер діти складатимуть речення довільно.
Звукові схеми складних слів, наприклад, «ящірка», подаватимуться з 3-го класу, а в першому-другому вивчатимуться лише прості звуки.
Замість написання тексту-роздуму, тексту-міркування чи тексту-розповіді, які мають чітку структуру, запроваджується новий тип розвитку мовлення – есе, аби дітям було легше висловлювати власні думки.
Деякі складні теми, як-от «Правопис особових закінчень дієслів», перенесено у старші класи.
Літературне читання
З програми вилучено вивчення творів 49 радянських письменників (яких саме, поки достеменно не уточнено), натомість наповнено навчальну програму дисципліни іменами сучасних авторів: Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Андрія Куркова, Катерини Штанко тощо.
Дітей навчатимуть аналізу вчинку дійової особи без поділу на «позитивний-негативний».
Навички читання тепер не перевірятимуться за кількістю прочитаних слів на хвилину, адже це перешкоджає належному розумінню змісту прочитаного. Акцент робитиметься на якості читання, тобто на виразності та усвідомленні прочитаного. Наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі.
Математика
Перші в житті літні канікули дітям запам’ятовувалися одним – зубрінням таблички множення. За оновленою програмою вони вчитимуть табличку множення у другому семестрі 2-го класу і лише до 5, для обчислення більших чисел (від 6 до 9) учні 2-го класу зможуть користуватися таблицями. А вже у 3-му класі школярі мусять навчитися рахувати без допоміжних матеріалів.
Першокласників не змушуватимуть завчати напам’ять таблиці додавання і віднімання в межах 10, а учнів 2-го класу – в межах 20.
Іноземні мови
При вивченні іноземних мов основним буде усне мовлення, вміння вести діалог, а не читання й письмо. Останнє діти почнуть вивчати у другому семестрі 1-го класу.
У чому різниця між простими минулим і майбутнім часами, наприклад, в англійській, учням пояснюватимуть аж у 4-му класі.
А що таке Present Perfect (теперішній час доконаного виду) школярі дізнаються вже у старшій школі.
І взагалі вивчення мов має стати цікавішим, бо вчителі подаватимуть нові знання школярам за допомогою пісень, віршів і відеоматеріалів. Тобто нарешті наші люди почнуть просто говорити англійською, як це вміють робити мільярди людей різних рас на всіх континентах.
Природознавство
Замість десяти проектів (коли дитина має готувати доповідь, невідомо де розшукуючи інформацію, наприклад, про рідкісну тварину), відтепер достатньо підготувати два проекти у перший рік навчання і по чотири у наступних класах.
Чимало тем з природознавства, інформація про які є заскладною і не відповідає віку, наприклад, «Опріснення води» чи «Встановлення джерел забруднення повітря», будуть вилучені з програми початкової школи, їх вивчатимуть у курсі географії у старшій школі.
Фізкультура
Нарешті у спортзалах не лунатимуть військові команди на зразок «Клас, струнко!» чи «Рівняйсь!».
На фізкультурі відтепер замість конкретних спортивних дисциплін, наприклад, лижного бігу, буде більше вправ з оздоровчої гімнастики та релаксації, а також більше рухливих ігор, таких як бадмінтон чи фрізбі (кидання пластмасового диску двома чи більше гравцями із рук в руки так, щоб диск не торкнувся землі).
Методистам доведеться поспішити
Звісно, добре, що з оновленням програми не затягували, але ж хотілося б, аби і методисти поспішили, бо запровадження таких змін, як видача конкретних рекомендацій учителям на місцях перш за все лягає на їхні плечі. Саме вони спілкуватимуться з учителями, які б уже мали отримати методички. Але тут є серйозна проблема. У багатьох школах, віддалених від Києва і обласних центрів, вчителі отримають рекомендації щодо роботи в нових умовах лише в 20-х числах серпня. А вони, до речі, уже підготували календарне планування ще за старою програмою. Виходить, аби підготуватися до нового навчального року, в них залишиться всього кілька днів.
Ні – зубрінню і поганому здоров’ю
Керівник спільного проекту МОН і EdEra Іванна Коберник нагадала, що коли 2011 року тодішній міністр освіти Табачник вирішив зробити середню школу з 12-річної 11-річною, то значна частина ущільнення програми була здійснена саме за рахунок початкової школи. Всі ці роки вчителі, батьки і діти скаржилися, що «програма-2011» перевантажена, не відповідає фізичним і психологічним особливостям дітей 6-10 років, у них невиправдано збільшилася кількість домашніх завдань. Тодішнє керівництво МОН до них не дослухалося.
Іванна Коберник наголошує, що програми оновлені в межах чинного Державного стандарту, тому вимоги до якості освіти збережені й навіть розширені. Оновлені програми дають можливість досягати результатів навчання не шляхом механічного зубріння, а більш цікавими і прийнятними для дітей методами початкової школи. Адже багато учнів втрачали інтерес до навчання ще з перших класів.
А ще надмірне навантаження справляло негативний вплив на дитяче здоров’я. Це ще одна з вагомих причин розвантаження шкільної програми. За даними статистичної звітності МОЗ України, за останні 7 років захворюваність дітей віком від 7 до 14 років зросла на понад 20 відсотків. А реальна картина ще гірша за офіційну статистику. Дані МОЗ і Інституту Марзєєва свідчать, що є пряма залежність між погіршенням здоров\’я дітей, зниженням їхньої фізичної активності та збільшенням кількості уроків і навантаженням в школах, яке не відповідає ні санітарним нормам, ні здоровому глузду.
Не всі вчителі початкових класів та навіть батьки згідні з тим, що програму слід розвантажувати. Одні вважають, що не можна просто «гратися» упродовж 4-х років. Інші стверджують, що навчання і розвиток особистості без докладання зусиль, без «ходіння по муках» неможливі. Тут, мабуть, варто посперечатися: звичайно неможливі – для дорослої людини чи для учня старших класів, який це вже усвідомлює. Але дитині, яка тепер іде не в сім, а в шість чи навіть у п’ять років до першого класу, це зрозуміти важко. Так само, як важко їй зрозуміти у першому класі, приміром, тему з природознавства
«Уявлення про пісок і глину як гірські породи» або «Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею».
І ще. Розвинені країни Європи, США, Канада, Японія уже пройшли шлях реформування освіти. У нас це було модно критикувати, порівнюючи з «радянською» ще системою: мовляв, «там» діти у школі роками байдики б’ють, а коли наш школярик до них потрапляє, то одразу стає першим учнем, на голову вищим за рівнем знань від решти. Може, й так. Але насправді основним критерієм оцінки освіти є, передусім, те, якою людиною виходить зі школи колишній учень у великий світ, чого він досягає після того, як навчання закінчилося.
Юлія Горбань, м. Київ
peredplata
