До недавнього часу на заваді добровільного об’єднання могли стати ситуації, коли об’єднання територіальних громад не було передбачено перспективним планом формування територій громад області або коли в області взагалі перспективний план не затверджено чи коли в результаті добровільного об’єднання передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.
Про повідомляє Юрій МІНТЕНКО начальник управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
Відносини, які виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, регулюються Законом України від 05.02.15 р. № 157-VII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (далі – Закон № 157).
Відповідно до ст. 4 Закону № 157 визначено основні умови добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст:
1) у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування
2) територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися
3) об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території АР Крим, однієї області
4) при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади
5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання
До того ж ч. 2 цієї ж статті Закону № 157 передбачено, що адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.
Окрім цього, варто пам’ятати, що добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості. Відповідну норму містить ч. 3 ст. 4 Закону № 157.
Найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром (ч. 4 ст. 4 Закону № 157).
Одним із головних принципів об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст є принцип добровільності.
Об’єднана територіальна громада вважається утвореною відповідно до Закону № 157 з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови наявності попередньо наданого обласною державною адміністрацією висновку щодо відповідності проекту рішення Конституції та законам України (ст. 7 та 8 Закону № 157).