Захист прав та інтересів дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.
Постановою Кабінету Міністрів від 5 квітня 2017 року № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» визначено механізм надання зазначеного статусу.
Прийняття зазначеної постанови – лише перший крок подальшої кропіткої роботи з нормативно-правового та методичного врегулювання діяльності всіх причетних центральних та місцевих органів виконавчої влади і громадянського суспільства по соціальному захисту цієї найбільш вразливої категорії населення.
Порядок закріпив, що право на отримання статусу має дитина, яка внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:
1) отримала поранення, контузію, каліцтво;
2) зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства;
3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.
Статус надається органом опіки та піклування за місцем реєстрації (обліку) дитини як внутрішньо переміщеної особи, а також за місцем проживання (перебування) дитини у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275 (далі Перелік).
Про це повідомляє В’ячеслав ХОХУЛЯК начальник Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу і такі копії документів, засвідчені в установленому порядку:
1) свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
2) документа, що посвідчує особу заявника;
3) документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає (перебуває) у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, – документа, що підтверджує факт зарахування дитини до такого закладу) або родинні стосунки між дитиною та заявником, або повноваження представника органу опіки та піклування;
4) довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання (перебування) дитини у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, відповідно до Переліку.
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у пункті 6 Порядку, протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.