У разі настання страхового випадку із предметом застави (автомобілем), під заставу якого фізичною особою отримано у банку кредит, виплата страхового відшкодування здійснюється страховою компанією такому банку, а банк спрямовує ці кошти на рахунок погашення кредиту фізичної особи, отриманого під такий автомобіль, то сума такого відшкодування не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – позичальника.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96 N 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон №85/96) – страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.
Водночас, ст. 988 Цивільного кодексу України від 16.01.2013 № 435-IV передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону № 85/96).
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. 163.1.1п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з абз. ”б” п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУдо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання такої умови: під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).
Порядок застосування п.п. 165.1.27 та 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 розд. IVПКУ щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 24.12.2010 № 997 (далі – Порядок).
Відповідно до п.п. 2.2 – 2.3 п. 2 Порядку у разі якщо сума страхового відшкодування перевищує вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення договору страхування, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), податковий агент від суми такого перевищення утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 розд. IV ПКУ.
Про суму здійснених виплат страхового відшкодування податкові агенти повідомляють контролюючі органи у складі податкової звітності за черговий податковий період.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).
Про це повідомляє сектор організації роботи Чернівецької ОДПІ.
peredplata
