ОДА теж не замовляла незалежного аудиту в БДФЕУ ДОКУМЕНТ+ ВИСНОВОК

ОДА теж не замовляла незалежного аудиту в БДФЕУ ДОКУМЕНТ+ ВИСНОВОКВ Чернівецькій ОДА теж не замовляли аудиту в Буковинському державному фінансово-економічному університеті. Так, на запит Григорія Сорочана в ОДА повідомили, що незалежний аудит фінансової звітності обласних комунальних підприємств книжкової торгівлі за 2011 рік і за перший квартал 2012 року замовляв власник цих підприємств – обласна рада (про її відповідь на аналогічний запит ми писали). А в ОДА є лишень експертний висновок.

ТЕКСТ ВІДПОВІДЬ:

ОДА теж не замовляла незалежного аудиту в БДФЕУ ДОКУМЕНТ+ ВИСНОВОК

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК (З ВІДПОВІДІ ГРИГОРІЮ СОРОЧАНУ НА ЗАПИТ ВІД ОДА)

Експертний висновок
результатів фінансово-господарської діяльності
обласних комунальних підприємств книжкової торгівлі
за 2011 рік та І квартал 2012р.

Джерелами інформації для проведення інтегрованої характеристики якості діяльності обласних комунальних підприємств книжкової торгівлі, зокрема ОКТП «Наука», Обласного торговельного підприємства «Художня книга», ДКТП «Каменяр», ОКТП «Букініст», ОКТП «Здоров’я», ОКТП «Технічна книга», ОКТП «Лучаферул», ОКП «Українська книга», КП «Прут» та КП магазин «Навчально-наочного приладдя» є: фінансовий звіт суб’єкта малого підприємства Форма № 1-м «Баланс» та Форма № 2-м «Звіт про фінансові результати» відповідно станом на 01.01.2012р. та 01.04.2012р.
Поточний аналіз фінансово-господарської діяльності досліджуваних підприємств, тобто комплексне вивчення їх функціонування, проводився з метою об’єктивної оцінки досягнутих фінансових результатів і виявлення можливостей подальшого підвищення прибутковості (рентабельності) при забезпеченні безпечного рівня ліквідності.
Поточний фінансово-економічний аналіз проведений найхарактернішим прийомом – це порівняння досягнутих результатів з плановими (початковими) і виявлення факторів, що спричинили відхилення від них, способом відносних, середніх величин, графічним та індексним методом.
Аналіз результатів фінансово-господарської діяльності обласних комунальних підприємств книжкової торгівлі розпочато з оцінки фінансового стану за даними Балансів. Проведено горизонтальний, вертикальний аналіз Балансів та аналіз з використанням коефіцієнтів, тобто досліджено структуру активів Балансу та напрямки зміни балансових статей.
У структурі активів підприємств найбільш питому вагу займають оборотні активи (додаток А). % необоротних активів коливається від 0,5% ОКТП «Художня книга» до 13,4% ОКТП «Здоров’я» (якщо частка необоротних активів становить більше 40% – «важка» структура активів, менше – «легка»). Дана структура активів підприємств в частині необоротних активів свідчить про мобільність майна підприємств. При цьому слід зауважити, що у порівнянні з попереднім звітним періодом частка необоротних активів у майні підприємств в ДКТП «Каменяр», КП «Прут» та КП магазин «Навчально-наочного приладдя» знизились на 820,10 та 33 п.п. відповідно. Такі зміни сприяють прискоренню оборотності. А відсутність у складі активів підприємств нематеріальних активів непрямо характеризує відсутність інноваційної стратегії розвитку підприємств (патенти, ліцензії, інша інтелектуальна власність).
Темп зростання вартості оборотних активів зростає від 14 п.п. ОКТП «Наука» до 80 п.п. ОКТП «Лучаферул». При цьому збільшується і частка оборотних активів в структурі активів підприємства. Це, як уже зазначалось, може свідчити про розширене виробництво. Поряд з цим така зміна в необоротних активах може бути наслідком уповільнення оборотності оборотних коштів, яке спричиняє об’єктивну необхідність у збільшенні потреби в їх масі, що є вже негативною тенденцією для всіх зазначених підприємств.
У зв’язку з цим простежимо зміни окремих статей оборотних активів (додаток А).
Невагомим внеском у формування структури оборотних активів всіх підприємств стали грошові кошти та їх еквіваленти – крок від 1% (ДКТП «Каменяр») до 42% (КП «Прут»). Досить низька їх частка у складі оборотних активів спричинена істотним зростанням дебіторської заборгованості в КП магазин «Навчально-наочного приладдя», ОКТП «Букініст», Обласного торговельного підприємства «Художня книга».На кінець досліджуваного періоду ця балансова стаття у структурі оборотних коштів має переважний характер і досягає 93% (ОКТП «Здоров’я»). Структура активів з високою часткою заборгованості та низькою часткою грошових коштів свідчить про проблеми, пов’язані з маркетинговою політикою, а також про здебільшого негрошовий характер розрахунків.
Структури з низькою часткою заборгованості та високою часткою грошових коштів, що свідчило б про благополучний стан розрахунків підприємств з покупцями та іншими дебіторами – не виявлено.
Що стосується аналізу рівня дебіторської заборгованості, то тут слід відзначити таке. Наявність останньої утворює складнощі щодо браку фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, уповільнення оборотності капіталу та ін.
Оптимальний стан виробничих запасів значно впливає на фінансовий стан підприємств. Накопичення запасів (темп приросту склав 114,8% та 44,6%) і частки запасів у загальній вартості майна свідчить про зниження активності підприємств та уповільнення оборотності оборотного капіталу в КП магазин «Навчально-наочного приладдя» та Обласному торговельному підприємстві «Художня книга», відповідно.
Аналізуючи майновий стан підприємств, оцінено стан використання основних засобів (додаток Б). Частка вартості основних засобів, без врахування списаних на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості коливається від 11% до 100%. Коефіцієнт зносу не відображає фактичної зношеності основних засобів так само як і коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточного стану. Незважаючи на всю умовність, дані показники мають певне аналітичне значення. Прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більше 50 % (а, отже, коефіцієнта придатності – менше 50%) вважається не бажаним. Коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів розрахунку не підлягають через обмеженість вихідної інформації.
Таким чином, вартість майна розглядуваних підприємств за досліджуваний період збільшується. Подібне збільшення відбулося в основному за рахунок зростання дебіторської заборгованості. Якщо у складі дебіторської заборгованості відсутня прострочена заборгованість, то такі зміни можуть бути позитивними, оскільки свідчать про розширення діяльності підприємств. Стан основних засобів підприємств в середньому становить 60%, що характеризує достатню їх відпрацьованість.
Фінансовий стан підприємств багато в чому залежить від того, які кошти воно має у своєму розпорядженні та куди вони вкладені. При аналізі джерел формування майна підприємств виявлено, що відсоток власного капіталу знаходиться в межах 0,8% у Обласному торговельному підприємстві «Художня книга» та 51,8% – КП магазин «Навчально-наочного приладдя». Така структура джерел формування майна підприємств є ознакою слабкої фінансової стійкості підприємств.
При вивченні динаміки та структури власного і позикового капіталу нами з’ясовані причини зміни окремих доданків (додаток В.Г.).
Частка наявного статутного капіталу досліджуваних підприємств залишилась незмінною. У той же час збільшилась частка нерозподіленого прибутку в Обласному торговельному підприємстві «Художня книга» та ОКТП «Наука», що свідчить про розширений тип відтворення. І, навпаки, скорочення нерозподіленого прибутку у всіх інших об’єктах дослідження свідчить про падіння ділової активності.
Аналіз структури позикового капіталу на 100% складався з поточних, що є негативним фактом, оскільки свідчить про нераціональну структуру балансу і про високий ризик втрат фінансової стійкості.
Оцінюючи оптимальність співвідношення власного і позикового капіталу підприємств книжкової торгівлі, охарактеризуємо фінансовий стан з позицій структури джерел коштів (коефіцієнти капіталізації) та з позицій витрат, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів (коефіцієнти покриття) (додаток Г).
Загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємств (загальна сума капіталу) мають бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів. Тобто критичне значення коефіцієнта автономії становить 0,5. Зростання коефіцієнта фінансової залежності означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже і втрату фінансової незалежності. Аналіз останніх двох показників свідчить про більше-менш незалежне від зовнішніх кредиторів фінансування тільки КП магазин «Навчально-наочного приладдя», оскільки зниження цього показника до одиниці означає повне фінансування підприємства його власниками.
Аналогічна ситуація спостерігається при характеристиці фінансового ризику. Інтерпретація цього коефіцієнта дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості та свідчить про кількість одиниць залучених коштів на кожну гривню власних. Оптимальне значення коефіцієнта 0,5, критичне – 1. Жодне з досліджуваних підприємств не наближається до оптимального, що свідчить про сильну залежність підприємств від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про значне зниження фінансової стійкості в цілому.
Маневреність власного капіталу має бути достатньо високою, щоб забезпечити достатню гнучкість у використанні власних коштів підприємств. Даний показник характеризує ту частину власного капіталу, що є джерелом покриття його поточних активів. Значення одержаних показників значно варіюють, причина – структура капіталу кожного з підприємств. Різке збільшення значення цього показника (від -2,6 до 1,139) автоматично спричиняє зменшення інших показників, в нашому дослідженні коефіцієнта фінансової автономії (від -0,519 до 0,52), що призведе до посилення залежності даних підприємств від кредиторів.
Розглядаючи можливість розрахунку коефіцієнтів покриття, стало зрозумілим про їх недоцільність, так як жодне з підприємств не володіє довгостроковими зобов’язаннями.
Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) нами використано декілька показників: власні оборотні кошти, довгострокові позикові джерела формування запасів та загальна величина основних джерел формування запасів. На основі цих показників визначено трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємств. Після проведення детального розрахунку вищенаведених показників всі, без виключення підприємств книжкової торгівлі мають нестійкий фінансовий стан – S= {0,0,1}. Тобто, дана ситуація характеризується браком у підприємств «нормальних» джерел для фінансування запасів, прострочену кредиторську і дебіторську заборгованість.
Проводячи аналіз ліквідності балансу, логічно знайти коефіцієнт загальної ліквідності, проміжний коефіцієнт ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності (додаток Д). Логіка, на якій ґрунтується розрахунок коефіцієнта загальної ліквідності, полягає в тому, що оборотні активи мають бути повністю переведені у грошові кошти протягом одного року, а поточні зобов’язання також необхідно оплатити протягом року. Тільки три підприємства: ОКТП «Наука», «Художня книга» та КП магазин «Навчально-наочного приладдя» принаймні мають досить оборотних коштів для погашення короткострокових зобов’язань. Всім решта підприємствам при такому господарюванні загрожує банкрутство (так як одержані коефіцієнти не лежать в межах нормативного значення від одиниці до двох).
Аналізуючи коефіцієнт проміжної ліквідності, що є більш жорстким тестом на ліквідність і варіація його значень дорівнює 0,7-0,8, а за ринкових умов 1,5, то найбільш стабільним в даному списку підприємств виявились ОКТП «Наука», «Букініст» та КП магазин «Навчально-наочного приладдя». Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який розрахований нами тільки за показниками грошових коштів значно перевищує рекомендовані (на рівні 0,2-0,35) норми по всіх без виключення підприємствах.
Обраховані показники ліквідності не тільки дають характеристику досліджуваним підприємствам при різному ступені обліку ліквідності коштів, а й відповідають інтересам різних користувачів.
Провести комплексне системне вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників (так званий факторний аналіз прибутку) виявилось неможливо. Оперуючи даними лише Звіту про фінансові результати, визначити вплив усіх факторів на фінансовий результат не вдалося, оскільки не відомі ні питома вага реалізованої продукції, обсяг випуску та реалізації, ні ціна, ні собівартість одиниці. Однак, слід зазначити, що собівартість реалізованої продукції на всіх об’єктах дослідження (окрім ОКТП «Лучаферул» де відомості по собівартості продукції станом на 01.01.2012р. відсутні) зростає в середньому на 40%, що є наслідком двох причин або за рахунок збільшення обсягу реалізації, або за рахунок зміни цін. Зростання собівартості спричинило зменшення прибутку в кінцевому результаті по всіх підприємствах книжкової торгівлі.
Для підтвердження даної гіпотези проведено додатковий аналіз відносних показників які порівнюють отриманий ефект з витратами, використаними для досягнення цього ефекту, зокрема проведено розрахунок двох груп коефіцієнтів рентабельності: рентабельність інвестицій (капіталу) та рентабельність продажів (додаток Е).
Коефіцієнти сукупного та власного капіталу цікаві тим, що демонструють який прибуток приносить кожна інвестована власниками грошова одиниці, тобто ще раз характеризує ефективність вкладень у свою діяльність. Одержані розрахунки зазначених вище показників рентабельності капіталу перебувають на досить низькому рівні. Підприємствам доводиться жертвувати своєю фінансовою незалежністю (на цьому етапі розмір власного капіталу діє різноспрямовано стосовно визначення фінансової незалежності та рентабельності капіталу підприємства). У зв’язку з цим слід зазначити, що для підприємств дуже важливим є вибір оптимального стану, рівноважної точки між фінансовою автономією та рентабельністю власного капіталу.
Щодо показників рентабельності продажів, то судити про їх значення можна тільки маючи відповідні дані по галузі в цілому. Отримані дані дають можливість спостерігати за зростанням операційної рентабельності з одночасним зниженням валової та чистої рентабельності продажів. Низький показник валової рентабельності зумовлений перевищенням темпів зростання собівартості продукції над темпами зростання доходів (виручки) від реалізації. Достатньо високий показник операційної рентабельності, зокрема на КП магазин «Навчально-наочного приладдя» та «Букініст» свідчить про економію постійних витрат. Зростання показника операційної рентабельності продажів з одночасним зниженням показника чистої рентабельності продажів у нашому випадку свідчить про збільшення частки податку на прибуток у загальній сумі прибутку підприємств.
Ділова активність підприємств – це весь спектр зусиль, спрямованих на просування підприємств на ринку, так як швидкість обороту коштів безпосередньо впливає на їх платоспроможність. Як випливає з розрахунків приплив коштів від дебіторів менш інтенсивний ніж від кредиторів. Збереження такої тенденції спричиняє дефіцит коштів на рахунках або їх відсутність взагалі так як у ОКТП «Наука». Крім цього, варто звернути увагу, що у підприємств існують проблеми з реалізацією продукції. Про це свідчить значне перевищення періоду оборотності дебіторської заборгованості над періодом оборотності запасів. Додатне значення показника тривалості оборотності оборотних коштів свідчить про недостатність у підприємства грошових коштів. Достатнє низьке значення коефіцієнта оборотності активів пояснюється «важкою» структурою активу.
Отже, фінансово-господарська діяльність обласних комунальних підприємств книжкової торгівлі за 2011 рік та І квартал 2012р., за наявних джерел інформації, включає сукупність операцій щодо надходження та витрачання коштів у вартісній оцінці, їх використання в процесі реалізації продукції. Загальний фінансовий стан свідчить про неефективну організацію та використання фінансових результатів. За рахунок зростання собівартості та зменшення реалізації продукції зменшились показники рентабельності і прибутковості, зокрема, та фінансовий стан всіх без винятку підприємств в цілому.
Раціональна фінансова діяльність щодо самостійності підприємств, тобто окупність вкладених ресурсів прибутком, не притаманна жодному з підприємств.
Потреби у власних фінансових ресурсах для формування та ефективності використання всіх господарських засобів, покращення роботи підприємств за рахунок грошових надходжень від власної діяльності, тобто реалізації продукції, не забезпечує жодне підприємство.

Експерт
кандидат економічних наук, доцент Черничук Л.В.

peredplata