Сьогодні, 31 жовтня, на 29 сесії VI скликання Чернівецька міська рада прийняла рішення щодо найменування нових вулиці та провулків. Вулицю, яка з’єднує вулиці Путильську та Марморозьку, названо іменем Йозефа Ляйцнера – архітектора, директора промислової школи у Чернівцях (1878-1895), ініціатора створення та першого директора Буковинського промислового музею.
У зв’язку з освоєнням земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво з’явилися нові провулки: Стрийський – в районі вулиці Стрийської (садівниче товариство «Врожай») та Луковецький, що з’єднує вулицю Луковецьку та 1-й провулок Шипинський.
Про ці рішення проінформовано Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації, КП «Міське комунальне бюро технічної інвентаризації», Чернівецьку філію ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, управління Держкомзему у м. Чернівцях та Шевченківський районні відділи УМВС України в Чернівецькій області.
Історична довідка про архітектора Йозефа Ляйцнера
Йозеф Ляйцнер (Josef Laizner) архітектор, директор промислової школи у Чернівцях (1878-1895), ініціатор створення та перший директор Буковинського промислового музею.
Йозеф Ляйцнер народився у Брно 13 червня 1833 року, після закінчення технічних студій у 1852 році зайняв посаду асистента, згодом викладача креслення вищої реальної школи у Брно, згодом у Празі. Тут же отримав титул професора. Згідно з наказом від 22 липня 1878 року №8141 був призначений директором цісарсько-королівської державної промислової школи у Чернівцях. Керував школою упродовж 17 років. Помер у Чернівцях 7 жовтня 1895 року.
43 роки свого життя він віддав улюбленій роботі та мав гарні заслуги у справі піднесення промислового та комерційного навчання не тільки на Буковині, але й у всій Австрійській державі. Йозеф Ляйцнер виготовляв плани архітектурних споруд та в деяких випадках особисто керував будівництвом. Він спорудив елегантний прибутковий будинок для купця Адольфа Векслера на вулиці Ратушній (нині приміщення гімназії №2), є автором проектів приміщення природничого факультету для державного університету Франца Йосифа, (нині корпус №2 на вул. Університетській), приміщення промислової школи (нині СШ № 4 по вул. Шевченка), 7 павільйонів крайового шпиталю (нині Чернівецька обласна клінічна лікарня на вул. Головній), єзуїтської кірхи «Серце Ісуса Христа» (вул. М. Бахрушина), споруди Промислового музею (нині Чернівецької обласної філії управління корпоративного бізнесу «Укрсоцбанку»), будинку для осіб похилого віку (нині Чернівецька міська клінічна лікарня №3 на вул. Головній), приміщення Австро-Угорського банку (нині Буковинська державна фінансова академія, вул Штерна) та ін.
Про це повідомляє сектор інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької міської ради.
peredplata
