(70-річчя від дня народження і 50-річчя педагогічної, наукової і громадської діяльності доктора історичних наук, професора Георгія Кожолянка)
Етнографічні долслідження населення Буковини тісно переплетені з іменем відомого буковинського етнографа, доктора історичних наук, професора Георгія Костянтиновича Кожолянка.
27 червня 1946 р. у селі Кам’яна, що розкинулося між передгірними пагорбами Бердо та Округ Сторожинецького (до 60-х років минулого століття Чернівецького) району Чернівецької області в сім’ї сільських трударів Костянтина та Марії народився син Георгій.
Предки його від діда-прадіда займалися нелегкою землеробською працею. Важкою була їх доля. Майже два століття тому з Галичини на Буковину переселились чотири брати Кожелянки у передгірні села Кам’яна, Михальча, Великий Кучурів, Снячів. Майже одночасно з далекої Швабії прибули колоністи з родини Струців-Чорнявських, які складають другу родинну вітку буковинського етнографа-вченого.
Дитинство та шкільні роки були сповнені роботою, сумлінним навчанням, що й стало фундаментом, на якому він виріс та змужнів.
Після закінчення середньої школи почалися пошуки власного шляху
в житті: спочатку робота на шахті у м. Горлівці, що на Донбасі; потім
навчання у Львівському кінотехнікумі й подальша робота кіномехані
ком у Сторожинецькому районі Чернівецької області; згодом він опа
нував ще й професії фотографа та водія автомобіля. У подальшій
діяльності Кожолянкаісторика та етнографа усі ці набуті навички були
успішно застосовані на практиці: першим лекційним курсом молодого
викладача на історичному факультеті стали «Технічні засоби навчання»;
Він першим з буковинських етнографів використав методику короткочасних експедиційних розвідок з використанням автотранспорту, що значно прискорило збір етнографічних матеріалів; власноруч зроблені фотографії на високому професійному рівні збагатили та прикрасили його наукові праці.
У 1967 р. Г.Кожолянко зробив свій остаточний вибір і вступив на
історичний факультет Чернівецького державного університету, де й проявилося його захоплення етнографією. З першого і до останнього навчального курсу займався науковими етнографічними проблемами, брав участь у наукових конференціях, етнографічних експедиціях.
Життя швидкоплинне. Георгій Кожолянко пройшов науковий шлях старшого лаборанта, викладача, кандидата наук, доцента, доктора, професора. Був завідуючим кафедрами стародавньої і середньовічної історії та етнології, античної і середньовічної історії (з 1982 р. – до 2006 р. (з перервами) Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.
Педагогічна діяльність Георгія Костянтиновича характеризується високим рівнем проведення лекційних та практичних занять із дисциплін історико-етнологічного профілю, які він здійснював на трьох факультетах (історії, політології та міжнародних відносин, філософсько-теологічному та педагогічному) Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича та у Чернівецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.
На запрошення закордонних науково-освітніх закладів професор Георгій Кожолянко читав лекції з етнології у Московському (Росія, 1986 р.) університеті), Альбертському (Канада, 1989 р.), Манітобському (Канада, 1992 р.).
За 50 років науково-дослідницької та педагогічної роботи Георгій Кожолянко опублікував майже 500 наукових праць (книг і наукових статей).
Серед його наукових праць налічується більше 20 монографій та навчальних посібників. Це книги, опубліковані ще у кінці минулого та на початку нинішнього століть: Традиційне господарство українців Північної Буковини кінця ХVIII – І пол. ХIХ ст. (Москва, 1985); Типи традиційного сільського житла Північної Буковини ХІХ – І пол. ХХ ст. (Москва, 1986); Матеріальна культура населення Північної Буковини в кінці ХVІІІ – на поч. ХХ ст. (Київ, 1989); Поселення та житло Івано-Франківщини (Едмонтон, 1992); Буковинське народознавство. Громадський та сімейний побут (Чернівці, 1998); Народознавство Буковини. Народна їжа (Чернівці, 2000); Народознавство Буковини. Народна архітектура (Чернівці, 2000); Народознавство Буковини. Новорічно-різдвяна обрядовість буковинців (Чернівці, 2001); Духовна культура українців Буковини (Чернівці, 2007); Етнологічні експедиції та студентська етнографічна практика (у співавторстві з О. Г. Кожолянком, А. А. Мойсеєм) (Чернівці, 2010); Народознавство. Українознавство (Чернівці, 2011); Етнографічні музеї Буковини (у співавторстві з О. Г. Кожолянком) (Чернівці, 2014) та ін.
Вагомим науковим доробком Георгія Кожолянка є тритомне видання «Етнографія Буковини» (Чернівці, 1999, 2001, 2004 рр.). Це ґрунтовне дослідження стало результатом більш ніж тридцятирічної праці Георгія Костянтиновича, який обійшов майже кожне буковинське село, опитав тисячі людей, відвідав і сам брав участь у святах, обрядових дійствах, урочистих подіях, збирав відомості про традиційну культуру українців, молдован, румунів, росіян-старообрядців, поляків та інших етносів, які живуть на Буковині. Експедиційні спостереження проводились і в сусідніх та віддалених від Буковини регіонах (Закарпатська та Івано-Франківська області ‒ Гуцульщина, Українське Прикарпаття, Поділля, північні райони Молдови). Автор використав також матеріали експедицій, що проводились за його участю у США та Канаді, Західному Сибіру, Росії серед українців – вихідців з Буковини. Прочитавши «Етнографію Буковини», можна з упевненістю сказати, що через глибокий науковий аналіз традиційної духовної і матеріальної культури мешканців Буковини її автор засвідчив власне наукове подвижництво вченого, національну гордість українця і український патріотизм буковинця.
За працю «Етнографія Буковини» Георгію Костянтиновичу було присуджено літературно-мистецьку премію ім. Сидора Воробкевича (2007 р.).
У 2016 р. за наукове дослідження етнографічної спадщини Юрія Федьковича йому було присуджено літературно-мистецьку премію ім. Юрія Федьковича
Професор Георгій Кожолянко ‒ активний учасник та член оргкомітетів численних наукових заходів ‒ він узяв участь у кількох сотнях наукових конференцій, симпозіумів і конгресів у багатьох містах світу (Чернівці, Київ, Одеса, Вінниця, Львів, Ужгород, Маріуполь, Кам’янець-Подільський, Казань, Ситктивкар, Нальчик, Сухумі, Алма-Ата, Бухара, Вільнюс, Кишинів, Едмонтон, Вінніпег, Торонто, Варшава, Бухарест, Сучава, Байя-Маре, Ясси, Москва, Санкт-Петербург, Омськ, Оломоуц, Кошице та ін.).
Ученим здійснено наукове редагування і рецензування понад ста книг, наукових збірників, журналів, навчальних посібників. Він був і є науковим редактором і членом редколегій журналів та наукових видань у Торонто, Кишиневі, Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Одесі, Переяславі-Хмельницькому, Кам’янці-Подільському та ін.
Г. К. Кожолянко тривалий час був членом спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій (Київ, Чернівці, Івано-Франківськ, Кишинів) і нині є членом спеціалізованих вчених рад із захисту наукових дисертацій у Івано-Франківську, Києві та Кишиневі.
За період своєї наукової діяльності Георгій Костянтинович опонував 56 захистів дисертацій кандидатів і докторів наук, хабілітаційних робіт. Під його науковим керівництвом 5 аспірантів успішно захистили наукові дисертації.
Георгієм Кожолянком на початку 90-х років минулого століття створено Буковинське етнографічне товариство, яке здійснило десятки наукових експедицій у різні райони України і світу (Польща, Росія, Словаччина, Румунія, Канада), а також провело більше двадцяти наукових конференцій, сприяло публікації науковцями та дослідниками-етнографами статей і книг тощо.
Науковий доробок професора Г.К. Кожолянка дозволяє стверджувати, що завдяки його праці в етнографічній науці вперше в комплексі вивчено основні елементи й об’єкти матеріальної та духовної культури – народну агротехніку, народне житло, народний одяг, народну їжу, сімейну та календарну обрядовість українців, молдаван, румунів та інших етносів Буковини.
У його працях показана еволюція основних елементів матеріальної культури, охарактеризовані основні компоненти традиційної культури українців
краю. Паралельно з розглядом розвитку матеріальної культури українців, автор намагався простежити взаємовпливи і взаємозв’язки інших етнічних спільнот Буковини. Науковим зацікавленням Г.Кожолянка було і етнографічне життя українців у Канаді, Росії, Молдові, Румунії, Польщі.
Як науковця – історика, етнолога, народознавця Георгія Костянтиновича часто запрошують до участі у передачах на обласному і загальнодержавному радіо, телебаченні, зокрема, він виступав у програмах «Культура», «Рідна мова», «Українське слово», «Традиції, звичаї та обряди буковинців» та ін. Він добре знаний також і як автор народознавчих та патріотично-виховних статей у газетах «Час», «Буковина», «Молодий буковинець», «Слово Просвіти», «Буковинське віче», «Слово Батьківщини» та ін. Неодноразово був головою або членом журі різноманітних конкурсів-фестивалів дитячої та юнацької творчості, які проводились у Чернівцях та області.
Георгій Кожолянко відомий і як активний громадський діяч: у 2006-2010 рр. був депутатом Чернівецької обласної ради від партії «Батьківщина», двічі був довіреною особою Юлії Тимошенко на виборах Президента України. Він є членом партії «Батьківщина».
У 2005-2006 рр. очолював Чернівецьке обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, а нині є членом правління цієї громадської організації. У 2006-2010 рр. був головою Чернівецької обласної ради з національної культури та духовності при Чернівецькій обласній адміністрації, нині є членом громадських рад Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту, Чернівецького меморіального музею Юрія Федьковича, часто виступає на різноманітних громадсько-політичних, культурно-просвітницьких заходах, прагнучи своїми глибокими і різнобічними знаннями, багатим науково-педагогічним і життєвим досвідом якомога більше прислужитися рідному народу й державі Україні.
Г.К. Кожолянко – вчений, педагог, організатор, громадський діяч. Його діяльність свідчить про непересічну талановиту особистість, про величезну, іноді незбагненну енергію, якою його наділила природа.
Брицький Петро Павлович,
доктор історичних наук, професор
peredplata
