Венеційська комісія ухвалила рішення щодо скандальної \”мовної\” статті закону \”Про освіту\”.
Експерти не підтримали звинувачення з боку Угорщини.
\”Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону \”Про освіту\” звужує права представників національних меншин\”, – передає прес-служба МОН.
Але Венеційська комісія рекомендувала Україні \”видовжити\” перехідний період для імплементації мовної статті.
Зараз закон \”Про освіту\” вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити у 2020 році.
Міністерство освіти погодилось подовжити цей період.
\”Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН і планує зробити\”, – йдеться у заяві міністерства.
На думку міністерства, найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема, у Законі \”Про загальну середню освіту\”.
\”Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами\”, – кажуть у міністерстві освіти.
Нагадаємо, що одразу після прийняття закону \”Про освіту\” у Верховній Раді румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв \”неконституційний\”.
\”Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин\”, – йдеться у відкритому листі.
Також свою стурбованість озвучили російське, угорське та польське МЗС. Проти закону про освіту також виступив президент Молдови Ігор Додон.
При цьому заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей в ефірі \”Громадського радіо\” повідомив, що всього близько 10% учнів в Україні навчаються іншими мовами, а 90% школярів навчаються українською мовою.
Він уточнив, що \”більшість (із цих 10% – УП) навчаються російською мовою\”.
Новим законом передбачено, що зміни щодо мови викладання розпочнуться у навчальному році 2020 року.
\”Право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах.
В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини\”, – говорить Хобзей.
В Прикінцевих положеннях до закону \”Про освіту\” зазначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
\”Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано, – заясніє заступник міністра. – А в наступному році з 1вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини.
А з 2020 року з 5 по 11 класів всі вивчатимуть загальноосвітні предмети українською мовою, а мовою національних меншин мову і літературу меншини\”.
Президент Петро Порошенко 25 вересня підписав закон \”Про освіту\”.
А Міносвіти запропонувало Раді Європи надіслати статтю 7 \”Про мову навчання\” закону \”Про освіту\” на експертизу до Венеціанської комісії.
peredplata
