8 травня 2013 р. парламент Румунії переважною більшістю голосів вніс поправки до І статті закону Румунії № 299 від 13 листопада 2007 р. “Про надання підтримки румунам закордоном”, що прямо зачіпають інтереси України. Відтепер румунами оголошуються всі представники румунського лінгвістичного філону, лінгвістичних та культурних ідентичностей, що мають румунські корені , незалежно від їхнього топоніму, від того, як вони іменуються (арумунами, арминами, молдовлахами, рреминами, бессарабцями, буковинцями, куцовлахами, дако-румунами, істро-румунами, герцаївцями, македорумунами, молдованами тощо).
Наведений перелік груп осіб румунська влада відносить до єдиної категорії — “румуни зарубіжжя”. За прийняття відповідного рішення проголосували представники всіх фракцій румунськими парламенту, незважаючи на те, що МЗС Румунії негативно оцінив цей законопроект.
Ініціатор відповідних поправок до румунського законодавства, румунський сенатор Віорел БАДЯ зауважив, що тільки двоє румунських парламентаріїв проголосували проти прийняття відповідних поправок до законопроекту. Один із них був політик з “анти румунськими інтересами” (на думку Віорела БАДЯ), представник Ліберально-Демократичної Партії (ЛДП) Костіке КАНАКЕУ.
— Лише двоє депутатів проголосували проти внесення поправок до законопроекту 2007 р. Я розробив ці поправки тільки після того як переговорив з представниками румунських громад, що проживають в Албанії, Македонії, на півночі Греції та в Болгарії, з арумунами, що проживають в Америці та в Океанії, — зауважив румунський сенатор Віорел БАДЯ.
У свою чергу, румунський політик Костіке КАНАКЕУ запевняє, що проголосував проти внесення відповідних поправок до румунського законодавства через те, що вони суперечать європейській практиці та є вагомими причинами для радикалізації його політичних переконань:
— Звичайно, що я робитиму все для того, щоб повернути своє ім’я “армина”, “македо-влаха”, “рремина”, “фершерота”. Я це зроблю, бо прийнятий Бухарестом закон суперечить абсолютно всім європейським стандартам, принципам Ради Європи, конвенціям з прав людини, яких наша держава підписала. Я не вважаю, що румуни, що проживають в Румунії є “румунами”, а я є “румуном зарубіжжя”! Ні! У культурному та лінгвістичному плані я “румун”, бо народився і проживаю в Румунії, але за етнічним походженням я є “армином”, — запевнив він.
Нагадаємо, що румунська делегація при Раді Європи ініціювала та проголосувала за прийняття Рекомендацій 1333 щодо підтримки мови та культури арумун. Але у вищенаведених поправках до внутрішнього законодавства, Румунія, фактично, перестає визнавати існування арумун, фершеротів, коцовлахів, арминів, рреминів, молдован тощо.
Інший представник ЛДП Еужен ТОМАК, президент Комісії у справах румун зарубіжжя, подякував своїм колегам, які проголосували за прийняття поправок до румунського законодавства:
— Нас стало більше, нас вже не 22 мільйони, а 30. Дякую вам за голоси! — сказав Єужен ТОМАК у коментарі AGERPRESS.
На думку експертів, подібна політика сусідніх держав повинно викликати побоювання в української влади та громадськості.
— Чимало держав піклуються про своїх співвітчизників, які проживають за межами своїх кордонів. Одними із першими у Центрально-Східній Європі цим зайнялись угорці, поляки у свою чергу прийняти так звану “Карту поляка”. Ось і Румунія почала більше уваги приділяти румунським громадам зарубіжжя. Особливістю сучасної румунської політки є те, що румунські власті намагаються опікуватися не тільки тими громадянами сусідніх країн, які вважають себе румунами за походженням, а й представниками інших етносів, близькі у культурному, лінгвістичному планах до сучасних румунів. Чи це є виправданим покаже досвід, але у будь-якому випадку, це повинно викликати побоювання представників української влади та громадськості, — сказав для Буковинського громадського парталу “CitizenJournal.info” політолог Ігор БУРКУТ.
Тож, до категорії “румуни зарубіжжя” офіційний Бухарест відносить всіх “бессарабців”, “буковинців”, “марамурешан”, тобто всіх громадян України, що мають румунське походження, розмовляють румунською мовою, або діалектом схожим на румунську, якого можна почути на теренах Чернівецької, Одеської та Закарпатської областей.
Георгій БОДНАРАШ, Дмитро САВ’ЮК
Джерело CitizenJournal.info ©
peredplata
