У інтерв\’ю виданню adevarul.ro М.Тома договорився до того, що:
– молдавани Буковини декларують себе румунами;
-що проводить українізацію румунських шкіл;
-що Румунія повинна більш активно впливати на те, щоб молдавани Буковини записували себе румунами.
Він стверджує, що газета \”Zorile Bucovinei\”- єдина румунська газета в Україні, яка виступає за реалізацію Закону України «Про засади державної мовної політики \”, який передбачає в регіонах, де не менше 10% населення – у нашому випадку – румун, румунська мова може отримати статус регіональної мови, тобто користуватися тими ж правами, що й українська мова (Тома хоче запровадити румунську на території всієї Чернівецької області).
Найбільшим опусом товарища Томи є та фраза, що \”за часів комуністичного режиму коли навіть слово румун було заборонене, ми дако-римські нащадки (ну це вже діагноз, працівники газети \”Зоріле Буковиней\”) друкували витяги з історії та відображали культурну, історичну та літературну спадщину наших попередників (підозрюю, що він мав на увазі римлян).
А в останньому реченні Тома говорить наступне: Că inimile noastre, a românilor din nordul Bucovinei, bat la unison cu cele ale fraţilor din Ţară, că fнаші серця, румуни на Буковині, б\’ються в унісон з тими з братів в країні, межі зробили загарбники не можете відокремити і розділити румунський народ за той же кров тече по наших венах румунська, але ми все ще тільки смуток і біль у серці. nu poate despărţi şi împărţi Neamul Românesc, căci prin vinele noastre curge acelaşi sânge de Român, însă noi am rămas doar cu dorul şi durerea în suflet.
Що перекладається як наші серця, румун Північної Буковини, б\’ються в унісон з братами румунії, кордони, які зробили загарбники не можуть відокремити і розділити румунський народ бо та ж кров тече по наших венах – румунська, але ми все ще маємо смуток і біль у серці.
То може допомогти товаришу Томі подолати біль і смуток у серці, зібрати речі та відправити першим поїздом до Бухаресту чи хоча б до Сучави?
Іон Петреску
peredplata
