Не встигли згаснути пристрасті навколо Врадіївки, як у країні сталося аналогічна НП. Цього разу у Києві напали на Святошинський райвідділ міліції. Два випадки за такий короткий проміжок часу – це вже, погодьтеся, тенденція чи тренд.
Як міліція дійшла до такого життя? Які рішення має прийняти влада? Як реформувати систему? Про це та про багато іншого ТСН.ua розпитав відомого харківського правозахисника Євгена Захарова.
Євген Юхимович, після низки гучних міліцейських скандалів у багатьох райвідділах чекають тотальних перевірок і переатестації. Як ви вважає, чи допоможуть такі заходи? Чи це вже як мертвому припарка?
Неможливо реформувати міліцію окремо від усієї системи органів кримінальної юстиції. Вона туди дуже міцно впаяна і пов\’язана з прокуратурою, з установами виконання покарань, з СБУ. Їх треба реформувати всіх разом.
До речі, ще за Ющенка були створені концепції реформування кримінальної юстиції та судової системи. Тоді ще були підписані укази…
Але багато чого в цих концепціях суперечить установкам та інтересам правлячої політичної сили. І тому вона не хоче допускати тих реформ, які там передбачені. Зокрема, вона не хоче допускати, щоб був незалежний і справедливий суд. Їм потрібно, щоб суд ухвалював ті рішення, які їм потрібні, а не законні і справедливі.
Існує думка, що за останні три роки якість міліції погіршилася?
Так, це, почасти, правда. Це сталося з приходом міністра Могильова, коли після президентських виборів було повністю змінено керівництво МВС – весь начальницький склад, вищий і середній. Аж до начальників райвідділів. Вони практично всіх змінили.
І міліцію стали використовувати в політичних цілях. Міліція стала інструментом, яким здійснюють незаконні дії. Видавалися накази міністра, які прямо порушують закон про міліцію. Не кажучи вже про те, що була незаконна практика, яка порушувала цей та інші закони.
Наприклад?
Наприклад, така річ, як повальна дактилоскопія населення. Заступник міністра сказав: \”А чого у нас 10% населення має відбитки пальців у базі, а в Росії 50%. Це не порядок, у нас повинно бути, як у Росії\”. І стали брати відбитки пальців у всіх, хто затримувався, хоча це незаконно.
Відбитки пальців згідно закону можуть брати тільки у тих, хто обвинувачується у вчиненні кримінального злочину або у тих, хто отримав покарання за адміністративне правопорушення у вигляді арешту від однієї доби до 15. Якщо покарання штраф або попередження, то вже не повинні брати відбитки пальців.
А у нас зараз беруть відбитки пальців у всіх, кого затримують. У райвідділ привезуть і одразу ж це роблять. Люди не знають і погоджуються. А коли люди відмовляються, то не наполягають, тому що самі знають, що це незаконно.
Я вам навів один приклад, а їх безліч. Можна взяти будь-яку службу МВС і подивитися, які там порушення закону.
Ще наша міліція останнім часом відзначилася тим, що не пускала на мітинги автобуси з людьми з регіонів. Адже це теж, по суті, незаконно.
Так, всі розуміють, що це незаконно, але є наказ, значить, його треба виконувати – інакше треба звільнятися. Крім того, всі проекти, які передбачали деякий громадський контроль над міліцією, Могильов знищив. Людей, які цим займалися, звільнили.
І коли міліцію так використовували, то дали їй зрозуміти, що раз вже так, закриють очі і на все інше.
А пам\’ятаєте, в 2004 році люди кричали: \”Міліція з народом!\”. І тоді справді, здавалося, що міліція з народом. І зараз, напевно, в міліції є адекватні люди.
Так, але зараз система перемелює всіх тих, хто не хотів би робити корупційні дії, не хотів би займатися підробкою статистики, підробкою фактів, фабрикувати кримінальні справи. А система сьогодні змушує це робити, оскільки міліція працює на показники.
От треба боротися з незаконною міграцією. Щороку показник повинен бути не менше, ніж минулого року. Немає вже давно тієї незаконної міграції. Немає взагалі великої міграції, яка була на початку і середині 90-х років. Україна не є привабливою країною. А показник залишився. Підрозділи змушують. Ось вони і роблять ці операції \”Мігрант\” – повально перевіряють документи, натягують ці дані. Причому незаконні мігранти – це в основному громадяни Росії, Білорусії та Молдови. Іноземців з далекого зарубіжжя практично немає.
Те ж саме з показником \”Незаконне зберігання зброї та боєприпасів\”. Практично кожен райвідділ має патрони, які переносить від одного бомжа до іншого і пишуть йому це порушення. Навіть я знаю випадки, коли гроші платять, щоб погодився це підписати.
А без цього вони не можуть – інакше не отримають премії та надбавки. І ця система перемеле будь-кого, хто не захоче так працювати.
Коли говорять про реформу міліції, то завжди згадують унікальний грузинський досвід. Повністю все \”обнулили\” і набрали людей, які взагалі до міліції не мали жодного відношення. Але от міністр Захарченко, виступаючи з трибуни Верховної Ради, сказав, що в Україні повне \”перезавантаження системи\” не вийде. Мовляв, з 2005 року по 2010-й, на 100% відбулася заміна особового складу. І стало тільки гірше.
Причому не один раз. Чотири рази це було. Кожен новий міністр приходив, і слідом за ним йшла повна заміна кадрів…
Ще раз повторю: треба змінювати систему роботи міліції. Потрібно змінити показники оцінки роботи міліції. Повинна оцінювати громадськість. Роботу райвідділу повинні оцінювати люди, що живуть на території цього райвідділу. Насправді, половина людей, що живуть в районі, не знають своїх дільничних, а 75% не знають, хто очолює райвідділ. І це стандартна ситуація.
Міліція, насправді, далека від народу. Її бояться, їй не довіряють. Якщо людину викликають у міліцію, то це для сім\’ї знак, що з людиною може щось трапиться. Я, до речі, рекомендую в таких випадках ходити до міліції з адвокатом, а не самому.
Але якщо систему змінити, то, очевидно, треба інакше фінансувати міліцію.
Так, працівників міліції поставили в такі умови, що вони змушені йти на корупційні дії. Інакше не проживуть на ту мізерну зарплату, яку отримують. Вони дуже залежні від начальства, їх дуже легко позбавити надбавок та премій, за рахунок чого вони і виживають.
Євген Юхимович, хочу трохи змінити тему. В країні з 19 листопада 2012 функціонує новий Кримінально-процесуальний кодекс. Коли цей документ приймався, говорили, що він революційний. Ви відчуваєте хоч тут якесь \”покращення\”?
Так, відчуваю. І навіть дуже. У ньому є позитивна інтенція. Незважаючи на ті недоліки, які в ньому є (недоробили багато речей), тим не менше, ряд позитивних змін мають місце. Його новації настільки серйозні, що вони не могли не вплинути. Йдеться, насамперед, про те, що розвантажили слідчі ізолятори. З\’явився домашній арешт.
Якщо ви подивитеся на кількість людей, позбавлених свободи в країні, то вона зменшилося за цей час на 12 тисяч. І все це за рахунок слідчих ізоляторів. Якщо раніше в них було десь 40 тисяч осіб, то зараз приблизно 28 тисяч. Тобто стали набагато менше застосовувати такий запобіжний захід, як утримання під вартою. Переповнені СІЗО – це була величезна проблема, яка була весь час.
Зараз вже ситуація змінилася істотно, а буде ще більше змінюватися в кращий бік. Коли приймуть кодекс про кримінальні проступки (він вже підготовлений), близько ста складів злочину приберуть з кримінального кодексу взагалі. Раніше за ці злочини люди потрапляли на загальний режим і сиділи там три роки, а може менше. А тепер це буде неможливо в принципі. Загальна кількість ув\’язнених зменшиться на третину, якщо все це буде зроблено. Ось це частина тієї реформи кримінальної юстиції, про яку я говорив.
Найближчим часом може бути прийнятий ще один революційний закон – про прокуратуру. Опозиція навіть хоче винести його на позачергову сесію.
Так, він дійсно революційний. Практично всі вимоги Венеціанської комісії виконані. У прокуратури відбирають функцію загального нагляду, вона буде наближена до органів судової влади, прокурори будуть призначатися на основі відкритого конкурсу, причому він буде публічним. Одним словом, там дуже багато позитивних новел.
Але мені насилу віриться, що його приймуть у такому вигляді.
Чому?
Прокуратура – це той орган, який правляча політична сила використовує для своїх цілей, щоб засудити тих, кого треба налякати… Законопроект занадто гарний, прокурорське лобі буде чинити опір.
Але прокурорське лобі було незгідно і з Кримінально-процесуальним кодексом, але їх все-таки перемогли.
Мені розповів один з народних депутатів, що тоді втрутився особисто Янукович, який, треба визнати, проявив глибоке розуміння кримінального процесу. Коли до нього прийшов Пшонка з проханнями міняти проект КПК, він сказав, що нічого міняти не будемо, все приймемо, так як є. Кодекс взяли тільки тому, що президент зайняв принципову позицію і не дав його зіпсувати.
Втім, одну річ вони таки не зробили. Наш суд присяжних – це карикатура. Хоча в проекті 2008 це була цілком хороша робоча модель.
Не можу не запитати про долю Юлії Тимошенко, яка зараз відбуває покарання у вашому місті. Зараз багато говорять про те, що її можуть відправити на лікування за кордон. А як ви вважає, яким може бути юридичний вихід з цієї ситуації?
Думаю, її повинні помилувати у газовій справі. Причому помилувати доведеться всупереч Положенню про помилування. По-перше, формально вона сама повинна подати прохання про помилування. Зрозуміло, що Тимошенко ніколи цього не зробить. По-друге, відповідно до цього Положення, вона повинна відбути половину терміну як мінімум. У неї пів терміну не пройшло. Третє, засуджений повинен визнати свою провину, стати на шлях виправлення і т.п. Нічого подібного немає. Вона не визнає свою провину і правильно робить. Немає в неї ніякої провини, тому що не було злочину.
А у тих справах, де йде слідство і суд, їй повинні змінити запобіжний захід на непов\’язаний з позбавленням волі, і дати дозвіл на виїзд за кордон для лікування. Підставою для такого рішення служить рішення Європейського суду від 30 квітня.
Звичайно, таке юридичне оформлення далеке від права, але інших варіантів я не бачу. Тимошенко з політичних мотивів заарештували і посадили, тепер з політичних мотивів мають звільнити. Можна говорити про пряму дію Конституції – президент має право помилувати і може помилувати своєю волею людини. Навіть всупереч Положенню про помилування.
Олена ЯХНО
peredplata
