Опозиційний уряд: буковинці Яценюк, Продан і голова Нацбанку Пишний

Опозиційний уряд: буковинці Яценюк, Продан і голова Нацбанку ПишнийПеред Вільнюським самітом опозиціонери свідомо пішли на упокорення антивладної риторики і не проводять масових протестних акцій. Якби технологи влади самі не тримали в тонусі електорат, влаштовуючи інформприводи начебто знесення пам\’ятної дошки у Харкові, то і зовсім була б тиша і благодать, яка зрідка порушується нестрункими вигуками «Юлі – волю». При цьому опозиція не використовує для демонстрації своєї активності інструмент, що лежить на поверхні.

Тим часом і Партія регіонів, і « Батьківщина», і «Фронт змін» постворювали тіньові уряди, які, по ідеї, повинні були пропонувати парламенту альтернативні законопроекти. Але жоден альтернативний уряд в Україні не функціонує вже дуже давно. Влітку про намір створити якийсь уряд національної альтернативи заявляла «Свобода», але поки що про його діяльність і навіть кадровий склад нічого не чути. «Батьківщина» і « Удар» поки навіть не заявляли про подібні наміри. Уточнимо, що уряд БЮТ-НУНС офіційно не було розпущено, але давно не збираються і багато його членів вже давно вийшли не тільки з тимошенківської орбіти, а й за політичний обрій.

Перший український тіньовий Кабмін створювала ще «Громада» Лазаренка в 1997-му році – прем\’єром там була Юлія Тимошенко, а її вірний соратник Анатолій Турчинов курирував міністерство економіки. У 2006 -му році Тимошенко створила тіньовий уряд, після того як її відправили у відставку з посади прем\’єра, а коли повернулася на пост, свій тіньовий Кабмін сколотив вже Віктор Янукович. Багато членів того уряду і зараз на перших ролях – власне Янукович, Грищенко, Кожара, Хомутиннік, Акімова, Бойко, Лавринович, Табачник, Козак, Попов, Льовочкін (головою Нацбанку був!) . Останній «іграшковий уряд» під проводом Сергія Соболєва було створено у 2010-му після перемоги Януковича, але, як ми вже відзначали, ніякої діяльності зараз він не проводить. Та й важко, чесно кажучи, цього очікувати при його нинішньому складі – хтось з міністрів вже не депутат (Зварич, Бондар, Гудима, Гринів, Семерак, Гримчак), когось з альтернативного Кабміну вигнали (Стретович), когось не встигли (Кармазін), хтось пішов у самостійне плавання (Доній).

Загалом, переформатуванням тут не обійдешся, будувати треба все заново. До того ж, нові політичні реалії зобов\’язують об\’єднати зусилля «Батьківщини» з влитим в неї «Фронтом змін», спроби якого зробити зі свого «Уряду змін» щось путнє провалилися. Микола Томенко з «Батьківщини» раніше навіть іронізував, що «Уряд змін» – «молодіжна організація Партії регіонів». Зараз ці хлопці в одному човні, точніше, фракції.

Хто головний ?

Конкуренція всередині опозиції при задекларованій єдності цілей, схоже, стає головним чинником , стримуючим появу загального опозиційного уряду. Адже там за одним столом мали б розміститися представники «Батьківщини» , «Удару » і «Свободи». Потрібно усвідомлювати , що чим ближче 2015 -й рік , тим більше ці фракції будуть віддалятися одна від одної, займаючись власним позиціонуванням.

«Свободівці» , які вже анонсували створення свого «альтернативного уряду» на початку осені, поки зволікають з його презентацією, хоча осінь вже наближається до екватора.

«Для себе ми визначили ключову стратегію діяльності опозиційного уряду, постійно займаємося і змістом, і формою роботи, його ключовими фігурами, – у загальних рисах розповідає депутат – «свободівець» Юрій Сиротюк. – Можу сказати, що значну роль у цьому уряді будуть грати не тільки політики, а й експерти в тих чи інших напрямках. Якщо в тіньових урядах Януковича і Тимошенко були колишні віце – прем\’єри, міністр , то в нашому таких людей не буде. Наш уряд на виріст, адже рано чи пізно ми будемо у владі».

Сиротюк стверджує, що, наприклад, для Віталія Кличка ідея з опозиційним урядом неактуальна, що, в принципі, підтвердив «Главкому» «ударввець» Павло Розенко: « Україна має не дуже позитивний досвід діяльності опозиційних урядів. Особисто я не побачив реального результату їх діяльності, це були, скоріше, піар-ходи. Очевидно, ефекту не було тому, що будь-яка опозиція не володіє достатніми ресурсами, щоб реально працювати в такому режимі. Великі очікування від діяльності такого уряду перетворюються на розчарування. Тому я не прихильник таких формальностей, і в «Ударі» це питання не піднімалося».

У членів формально ще існуючого на папері опозиційного уряду БЮТ-НУНС є різні думки в необхідності існування такого інституту і, чого вже приховувати, піар- майданчика.

«Звичайно, регулярних засідань, як раніше, немає, але це не так актуально в умовах сьогоднішніх реалій, коли жодна пропозиція опозиції в залі не приймається», – поскаржився міністр з питань ЖКГ та регіональної політики в опозиційному Кабміні Володимир Бондаренко.

А ось його колега по «Батьківщині», який очолює віртуальне міністерство праці та соціальної політики Андрій Павловський впевнений, що роботу Кабміну слід відновити і навіть лобіює цю ідею в розмовах з керівництвом фракції.

«Я вважаю неправильним те, що наш опозиційний уряд довго не збирався, – каже нардеп. – Опозиція могла б використовувати цей майданчик, показувати, що у неї є альтернативні законопроекти. Я особисто підходив до керівників опозиції і пропонував відновити його роботу, але вони, на жаль, поки не відгукнулися. Розумію, що можуть перешкодити амбіції – хто ж з трьох опозиційних лідерів стане прем\’єром. Але можна було б запровадити інститут співкоординаторів, щоб у такого уряду було відразу три глави – ​​вони могли б чергуватися раз на квартал».

Варіант «я – по парних, ти – по непарних», звичайно, цікавий. Яценюк, наприклад, заслужив прем\’єрство тому, що він явно краще Кличка і Тягнибока розбирається в економіці, Кличко – просто тому що він Кличко і у нього рейтинг, тим більше цікаво було б подивитися на Віталія в якості ведучого засідання. Політолог Вадим Карасьов вважає затію з «черговими по Кабміну» неспроможною: «Щоб створити такий уряд, треба, щоб був одноосібний лідер, який міг би претендувати на статус опозиційного прем\’єра. А якщо вдасться домовитися про опозиційного прем\’єра, то ця людина автоматично отримає лідерство у всій опозиції. Януковичу і Тимошенко свого часу було легко стати опозиційними прем\’єрами, а, а як бути зараз? Створювати ж тіньовий уряд одній силі немає сенсу. Отже цю ідею краще не чіпати, а треба шукати інші креативні ресурси, щоб активувати опозицію».

Депутат Володимир Бондаренко припускає, що спробувати реанімувати цю ідею можуть ближче до президентських виборів: «Той, хто претендуватиме на президентство, очевидно, буде «світити» майбутнього прем\’єра. І, можливо, майбутній прем\’єр реанімує діяльність опозиційного уряду».

Поки ж створенням тіньового уряду, який при грамотному використанні міг би стати для опозиції хорошим інструментом комунікації з потенційним виборцем, займається тільки «Свобода» з її, прямо скажемо, небагатим кадровим потенціалом. Але подивимося – може бути, ми недооцінюємо опозицію і вона витрачає цей час на підготовку чогось більш оригінального, ніж реінкарнація старих схем.

Проте , якщо опозиція взялася б за створення опозиційного Кабміну, на думку журналістів «Главкому», він би мати такий вигляд (при призначенні на посади окрім професійних якостей також враховувалося можливість кандидата прикрасити своєю присутністю засідання даного органу).

Отже ,

Прем\’єр -міністр
Арсеній Яценюк , «Батьківщина»

Перший віце – прем\’єр Віталій Кличко , « Удар»

Другою віце -прем\’єр – Олег Тягнибок , «Свобода»

Міністр Кабінету міністрів – Віталій Ковальчук , «Удар»

Міністр аграрної політики та продовольства – Юрій Бублик , «Свобода»

Міністр внутрішніх справ – Ірина Луценко , «Батьківщина»

Міністр доходів і зборів – Оксана Продан , « Удар»

Міністр екології та природних ресурсів – Андрій Тягнибок , «Свобода»

Міністр економічного розвитку і торгівлі – Андрій Іванчук , «Батьківщина»

Міністр енергетики та вугільної промисловості – Ігор Васюник , «Батьківщина»

Міністр закордонних справ – Олександр Турчинов , «Батьківщина»

Міністр інфраструктури – Руслан Сольвар , « Удар»

Міністр культури – Олександр Бригинець , «Батьківщина»

Міністр молоді та спорту – Артур Палатний , « Удар»

Міністр оборони – Сергій Пашинський , «Батьківщина»

Міністр освіти і науки – Ірина Фаріон , «Свобода»

Міністр охорони здоров\’я – Тетяна Донець , «Батьківщина»

Міністр промислової політики – Павло Рябикін , « Удар»

Міністр регіонального розвитку , будівництва та ЖКГ – Едуард Гурвіц , « Удар»

Міністр соціальної політики Павло Розенко , « Удар»

Міністр фінансів – Тетяна Слюз , «Батьківщина»

Міністр юстиції
– Валерій Карпунцов , « Удар»

Національний банк – Андрій Пишний , «Батьківщина»

Павел Вуец, «Главком»