Друзі, сьогодні на VII Всесвітньому форумі українців мене було обрано головою Української всесвітньої координаційної ради. Оскільки перебуваю в ЗСУ – включався онлайн, але працювати доведеться багато і по-справжньому.
Всесвітня коордрада українців на сьогодні об’єднує майже 400, як закордонних, так і українських громадських організацій. До її складу входять організації українців США, Канади, Австралії, Парагваю, Бразилії, Аргентини, Західної Європи, країн Азії та Африки, пострадянських та інших країн. Зараз нам важливо чітко координувати їх роботу, як для гуманітарної підтримки України і ЗСУ, так і для впливу на уряди та політиків тих країн, які продовжують перебувати під московськими впливами.
Які я бачу ключові завдання в роботі УВКР.
1. Необхідність створення окремого державного органу, який буде відповідати за співпрацю з українською діаспорою. Це питання давно перезріло, тим більше під час війни, коли за кордон виїхало від 6 до 8 млн. українців.
2. Нам потрібні нові і дієві механізми співпраці Української держави і української діаспори. Давайте говорити чесно, останніми роками такої співпраці фактично не було. Все зводилося до зустрічей українських послів із представниками діаспори, урочистостей та багатьох красивих слів. Але зараз, під час війни, має бути принципово по іншому. Наша діаспора – це сотні тисяч активних українців, які можуть впливати і змінювати позицію своїх урядів, політиків, медіа та громадської думки. А також можуть мінімізовувати і знищувати цілі мережі русского міра, які десятиліттями вибудовувала москва.
3. Вкрай важливий напрямок залучення до оргструктур української діаспорі тих матерів та дітей, які були змушені втекти від війни за кордон. Давайте говорити правду – після війни частина українців (я подіваюся незначна) залишиться у країнах, які стали для них тимчасовими домівками. Тому важливо, щоб вони «не загубилися», зберігали і українську мову, культуру і український менталітет, як змогла це зробити «стара» українська діаспора за понад століття.
4. Важливим пріоритетом має стати підтримка наших організацій у пострадянських країнах, насамперед тих, хто потерпає від російського тиску. Це і росія, де зараз працює путінська нкведистська машина, проти малочисельних, але сміливих об’єднаних груп українців. Це Білорусь, Грузія, Вірменія, країни Центральної Азії.
5. Державні програми по створенню мережі Українських домів у найбільших містах на різних континентах. Вони мають стати не лише новими осередками українства, але й осередками впливу.
Напрямків роботи багато. Зупинився лише на тих, які мають бути пріоритетними під час війни. Зараз головне – відстояти нашу незалежність, перемогти рашистського звіра і отримати гарантії миру у майбутньому. Все інше буде потім.
Дякую колишньому голові УВКР, політику, громадському діячеві і моєму другові Михайло Ратушний. Із честю приймаю цю «естафету». Дякую усім делегатам Форуму за довіру і честь представляти найбільше громадське обʼєднання українців у світі.
Сергій Рудик, народний депутат України
peredplata
