ЇЇ прадіда називали \”батьком міста\”.
Чернівці відвідала правнучка колишнього бургомістра Чернівців Антона Кохановського – Емілія Травнічек, яка завітала до міста вперше і приїхала разом із донькою Донною Галл, повідомляє прес-центр міської ради.
– Він був справедливою людиною, однаково ставився до усіх прошарків населення, допомагав убогим, сиротам. Прадід витрачав власні кошти на парки, сквери, спорудження пам’ятників. Він же подарував Чернівцям годинник, який, як я бачу, і досі знаходиться на ратуші, – розповіла правнучка бургомістра.
Гості пообіцяли обов’язково приїхати до Чернівців всією сім’єю.
\”Батько міста\” – так шанобливо називали бургомістра Антона Кохановського чернівчани, і кожен знав його в обличчя. Антон Кохановський був бургомістром Чернівців (з невеликою перервою) 40 років. Його діяльність збігається з бурхливим економічним розвитком міста. Незважаючи на свій уже поважний вік – 70 років, він взявся за здійснення плану розбудови комунального господарства. Містові потрібні були водогін, каналізація, електромережа, громадський електротранспорт. Усе це вимагало великих коштів. Міськрада оголосила низку конкурсів на відповідні проекти. Так було збудовано водогін та водозабір, прокладено каналізацію. Згодом була збудована та впроваджена в дію теплова електростанція (на розі нинішніх вулиць Глінки та Л. Українки). У лютому 1896 року на центральних вулицях уперше засяяло електричне світло. А 1897 року було прокладено першу трамвайну колію – від Народного саду (нині парк ім. Т.Г. Шевченка) до Залізничного двірця. І вже 18 липня 1897 року через місто проїхав перший трамвай.
За час бургомістерства Антона Кохановського у місті з’явились такі визначні споруди, як резиденція Буковинських Митрополитів (1862-1882 рр.), Кафедральний собор (закінчено при Кохановському 1864 р.); вірмено-католицька церква (1869-1875 рр.); вчительська семінарія (1882-1883 рр.); міський театр (1903-1905 рр.). 1904 року в місті відкрили Віденський банківський союз, представництво Галицького іпотечного банку в Чернівцях. Центральні вулиці міста почали викладати бруківкою.
За своє довге життя чернівецький бургомістр отримав чимало цісарських нагород і відзнак. 1872 року його нагородили орденом Залізної Корони третього ступеня, а також шляхетським званням – Антін лицар Кохановський фон Ставчан. Через три роки Антона Кохановського нагороджено орденом Франца Йосифа (1875 р.), а 1884 року – орденом Залізної Корони другого ступеня. За допомогу при гасінні пожежі у місті Новоселиця 1888 року російський уряд нагородив його орденом Св. Анни другого ступеня. Як свідчення глибокої шани з боку чернівецької громади А.Кохановського було відзначено дипломом почесного громадянина міста (1889 р.). А 1898 року удостоєно папського ордена Св. Георгія із зіркою та звання Командора ордена.
Будучи вже людиною похилого віку, 1905 року Антон Кохановський попросив, щоби його звільнили з посади бургомістра. Тоді ж депутати обрали його почесним бургомістром, і на його честь назвали одну з центральних вулиць.
Помер Антон Кохановський у ніч на 10 вересня 1906 року. Поховано його з почестями на Руському кладовищі, у родинному склепі. Майже усі Чернівці проводжали його в останню дорогу.
(За матеріалами Степана Карачка).
My Webpage
Джерело
peredplata
