Геть московського попа! Quo vadis? (Куди йдемо?)

Геть московського попа! Quo vadis? (Куди йдемо?)Президент Віктор Янукович на Буковину не приїде. Хтось йому підказав не робити цього разом з московським попом Кирилом. Але область під керівництвом Михайла Папієва з шкіри лізе, аби вгодити патріархові Російської православної церкви. І смугу на летовищі розширили, і дороги встелили, і самі ледь не розпласталися…

Піп приїде і поїде, а дороги і злітна смуга залишаться для людей. Це плюс. Але не можна так догоджати Москві і її попам. Бо соромно перед світом. Тим паче, що минулого року в цей час до нас приїжджав рідний український Патріарх Філарет. Влада не те що асфальт не стелила, а й зробила вигляд, що ніякого візиту найвищої духовної особи України не було.
То з ким наша українська влада? З Києвом, чи з Москвою? Чия сорочка їй ближча до тіла: вишиванка українська, чи косоворотка російська? І, врешті-решт, чия у нас влада: українська, чи російська?

Заради московського Кирила у Чернівцях навіть перенесли День міста. Щороку першої неділі жовтня чернівчани мали храм. Це велося з 1408 року. Аби зробити зручності Кирилу і зосередити всі святкування навколо нього, свято призначили на наступний тиждень. Ще й знайшли відповідну аргументацію такому вчинку. Мовляв, у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, де міститься перша згадка про наше місто, зазначена дата «8 жовтня». Цьогоріч 8 жовтня припадає на суботу, перший день свята. А наступними роками дні мінятимуться. І вони не завжди припадатимуть на суботу-неділю. Як тоді Чернівці святкуватимуть день міста? Чи це не цікавить теперішню владу? Бо їм би тільки «день протриматися та ніч простояти». Примара виборів дамокловим мечем висить над депутатами Чернівецької міської ради. Шансів у цих, хто є, вибратися ще раз немає (хіба що є тільки у Валерія Чинуша, котрий, незважаючи на політичні вітри і переміни, «пригрів» свій округ настільки, що виграти у нього на «його» території шансу нема ні у кого).

Отакого натворили наші очільники у зв’язку з приїздом московського попа. І за це їм нічого не буде. Бо опозиція по-літична та духовна виявилася на Буковині або занадто лояльною, або зовсім слабкою. На зустрічі з вірянами та журналістами Митрополит УПЦ КП Данило толерантно говорив про участь Київського патріархату в акціях у дні приїзду Кирила. Тобто, наша церква стала осторонь процесу загарбання ро-сійською церквою українських канонічних територій і душ.

На цьому зібранні виступив директор «Машзаводу» Віктор Сідляр. Він говорив, аби Кирило їхав в Україну. Йому не треба заважати і забороняти. Ми повинні тільки агітувати і роз’яснювати. І лишень наша доброта та толерантність у цих умовах будуть вартісними.
Коротко і зрозуміло це має бути так: піп Кирило б’є нас по лівій щоці, а ми маємо підставити йому праву…

Згодом і буковинські політики пішли услід дорогою толерантності, прокладеною митрополитом Данилом. Національно-демократичні партії КУН, РУХ, ВО «Свобода», «За Україну» та інші спромоглися лишень на гучну заяву та прес-конференцію для журналістів. Про якісь дії годі й говорити.
Склалося враження, що вся ця опозиція домовилася з губернатором Михайлом Папієвим не перешкоджати візиту московського попа на Буковину, створити йому сприятливі умови для поневолення українських душ і української землі.
Quo vadis? (Куди йдемо?)
Петро Кобевко

Новини Партнерів