Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Аратунян Георгій з Рівного, приблизно 50 років

Аратунян Георгій Загинув 20 лютого 2014 року у Києві.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Байдовський Сергій, 23 роки, працівник магістральних нафтопроводів \”Дружба\”, м.Луцьк. Загинув від вогнепального поранення в легеню 20 лютого 2014 року

Байдовський Сергій

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Брезденюк Валерій, 50 років, м. Жмеринка, український підприємець, художник у техніці ебру (малюнки на воді). Вбитий пострілом у спину 18 лютого 2014 року

Валерій Брезденюк

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Бондарчук Сергій, 53 роки, Старокостянтинів Хмельницької області. Убитий на Інститутській 20 лютого/
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Бондарєв Сергій, 32 роки з Краматорська. Програміст. Загинув 18 лютого від 4-х кульових поранень під час перших атак на Майдан.
Сергій Бондарєв

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Васильцов Віталій з Білої Церкви. Чоловікові було 36 років, застрелений на вул. Великій Житомирській, батько двох дітей.
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Варениця Роман Михайлович, 35 років. З Яворівського району Львівської області. 20 лютого застрелений на вул. Великій Житомирській. Мав дружину та двох дітей.

В\’ячеслав Веремій, журналіст газети \”Вести\”, 32 роки. Тітушки вистрелили чоловіку в груди. Він помер в лікарні вранці 19 лютого 2014 року через втрату
крові від кульового поранення. Без батька залишився 4-річний син В\’ячеслава

В\’ячеслав Веремій

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Войтович Назар, 17 років. Студент-третьокурсник кооперативного коледжу в Тернополі. Загинув 20 лютого 2014 року

Назар Войтович

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Голоднюк Устим, 20 років, місто Збараж, Тернопільська область. Волонтер Демократичного Альянсу. Помер 20 лютого у готелі \”Україна\” внаслідок
вогнепального поранення в голову

Устим Голоднюк

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Іван Городнюк, м. Березне, Рівненська область
Помер через хворобу, яку отримав на Майдані (19 лютого Іван повернувся додому з Майдану, адже під час останнього штурму \”беркутівцями\” його облили водою з водометів і побили. Звернувся до лікарів, почав лікуватися. Але вночі серце молодого чоловіка не витримало і зупинилося

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Гриневич Едуард з Волині, 30 років. Убитий 20 лютого.
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Гочин Роман з Ходорова, 1969 р.н.

Гурик Роман. 19 років. студент Прикарпатського університету, факультету психології. З Івано-Франківська.

19 лютого 2014 року Романа застрелив снайпер близько 12:15. Чітко у висок.

Гурик Роман
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Сергій Дідич
Сергій Дідич, 44 роки, Депутат Городенківської районної ради Івано-Франківської області від ВО Свобода, 44 роки. Загинув 18 лютого 2014 року.
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Дворянець Антоніна, 62-річна мешканка Броварів. 18 лютого її тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро \”Хрещатик\”.
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Дигдалович Андрій з села Сокільники (Львівська область), 40 років. Вбитий 20 лютого 2014 р. від пострілу снайпера. Куля пройшла навиліт через бронежилет.
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Дзявульський Микола

з Шепетівки, 56 років. Вчитель географії та біології, член ВО Свобода. Застрелений на Інститутській 20 лютого снайпером. Брав активну участь у громасько-політичному житті міста: обирався депутатом міської ради 1994-1998 років, очолював Спілку підприємців Шепетівщини 2002-2005 років, довгий час працював на викладацькій роботі вчителем георграфії шепетівської школи-ліцею, останній час був помічником народного депутата від ВО \”Свобода\” Ігоря Сабія. Земляки говорять, що усі зусилля Миколи Дзявульського були спрямовані на патріотичне виховання молоді, він переконував, що в цей нелегкий час неможливо стотяти осторонь будь-яких подій, необхідно бути свідомим українцем, будівничим своєї держави.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Дмитрів Ігор, 30 років, с.Копанки Калушського р-ну Івано-Франківської області. Загинув 20 лютого 2014 року. Впродовж кількох годин його безнадійно розшукували, а близько 17:00 із 17-ї лікарні м. Києва надійшла інформація про те, що Ігор Дмитрів помер.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Жаловага Анатолій з м.Дубляни Львiвськоi обл., 33 роки. Застрелений 20 лютого.
Анатолій Жаловага
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Жеребний Володимир, 1985 року народження. Походить з Рудок, Львівської області. Працівник Вишнянського аграрного коледжу, представник тамтешньої міськради. Загинув 20 лютого 2014 року від снайперської кулі.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Захаров Володимир, 57 років. ІТ-спеціаліст. Загинув під час пожежі в офісі Партії регіонів на Липській. За одними даними, чоловік задихнувся від
димових шашок після того, як його побили бітами, обрізками труб і ногами. За іншими даними, застрелений вистрілом в голову.

Зайко Яків, 73 роки, Житомир. Народний депутат України 1 (12) скликання, головний редактор журналу \”Голос громадянина\”. 18 лютого 2014 року помер від інфаркту, втікаючи від \”Беркуту\” на вул. Інститутській.

Зайко Яків

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Капінос Олександр, 29 років, активіст ВО \”Свобода\”, село Дунаїв, Тернопільська область. У 2012 році витримав 12 днів без їжі на знак протесту проти
\”мовного закону\”.

Під час сутичок на Грушевського 18 лютого в нього влучили гранатою, — каже його друг Михайло Згар. — Йому пробили артерію. Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер

Олександр Капінос

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Кемський Сергій, 33 роки, з Керчі. Загинув 20 лютого 2014 року

Сергій Кемський

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Кіпіані Давид з Грузії. Його тіло знайшли поряд з барикадою біля ЦУМа з двома кульовими пораненнями. Помер у \”швидкій\”. Залишився однорічний син

Дато Кіпіані Фото з Facebook Вахтанга Кіпінаі

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Корчак Андрій зі Стрия, Львівська обл. Помер у від розриву внутрішніх органів після побиття 18 лютого.

Костенко Ігор, 22 роки, студент-географ, з м. Львова. Загинув 20 лютого 2014 року.

Ігор Костенко

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Кіщук Володимир Запорізька обл. 1956 р.н. Загинув 18 лютого у Києві під час сутичок між мітингувальниками та \”беркутівцями\”. Проломлена голова в ділянці потилиці. Тіло виявили у Будинку офіцерів

Креман Іван з Кременчука. Загинув 20 лютого на Інститутській.
Котляр Євген, 33 роки, з Харкова. Як написав на Facebook Володимир Чистилін, його знають у \”Зеленому Фронті\” по подіях у парку Горького. Був вбитий 20 лютого.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Коцюба Віталій зі Львова, 31 рік. Народився в селі Вороблячин Яворівського району Львівської області. Загинув 20 лютого 2014 року від вогнепального поранення. Залишив молоду дружину та двох діток.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Кульчицький Володимир з Києва, 1949 р.н. Куля пройшла на виліт в серце, застрягла в одязі. Друга влучила йому в живіт.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Дмитро Максимов Загинув 18 лютого 2014. Срібний та бронзовий призер з дзюдо Дефлімпійських ігор у Софії. Вибухом гранати йому відірвало руку. Загинув хлопець від втрати крові у Будинку Профсоюзів.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Мовчан Андрій, 34 роки, Київ. Працював у театрі ім. Франка освітлювачем, член Демократичного Альянсу. Загинув від вогнепального поранення в голову 20 лютого 2014 року

Андрій Мовчан

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Мойсей Василь. 21 рік, Активіст Ківерцівської міської організації ВО \”Свобода\” Волинської області. Загинув 20 лютого 2014 року

Василь Мойсей

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Мельничук Володимир. 22.08.1974 р.н. Помер у 17-тій лікарні від вогнепальних поранень 20 лютого.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Наумов Володимир Наумов Володимир, з села Шевченко Донецької області. 9 березня 1970 року. Народивсь у день народження Шевченка. Любив Шевченка. Знав Кобзар напам\’ять. В селі залишилась 85-річна мама, дружина та трьоє дітей. За позовом серця поїхав на своїй машині на Майдан. В результаті був викрадений і задушений. Знайдений метрвим на Трухановім острові. Похований тихо без участі євромайданівців, керівництва Родінського та ЖЕКу, де працював водієм.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Опанасюк Валерій, Рівне, 1971 року народження. Загинув 20 лютого від снайперської кулі, залишивши дружину вдовою, а чотирьох дітей – сиротами. Найменшій дитині – сину – два роки, найстрашній доньці – 12.
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Пагор Дмитро, Хмельницький, 21 рік. Загинув від кулі в голову біля стін СБУ у Хмельницькому близько восьмої години вечора 19 лютого 2014 року.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Паращук Юрійз Харкова, 1966 р.н. В одних списках загиблих значиться, що він був жителем м. Тальне, Черкаська обл. В інших – Харкова. Член ВО \”Свобода\”. Отримав кульове поранення у потилицю під час відступу силовиків з барикад на вулиці Інституцькій 20 лютого 2014 року.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Пасхалін Юрій з Черкаської області, 1984 р.н. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві від 3-х вогнепальних поранень в спину і пневматичного поранення.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Плеханов Олександр, 22 роки. Загинув 18 лютого.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Полянський Леонід, 38 років. Загинув на Майдані. Рідні розповідають, що він був життєрадісним чоловіком і не міг стояти осторонь беззаконня, що відбувається в Україні – тому і ходив на Майдан. У нього залишились діти від двох шлюбів. В останні роки жив і працював у Києві, але похорон буде відбуватись у Жмеринці, звідки родом.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Прохорський Василь, 33 роки. 18 лютого був на Майдані і з того моменту не виходив на зв\’язок, був у списку зниклих.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Із ФБ: \”18.02.14 после работы в 17 час. поехал на Майдан. В 19 час. уже на связь не выходил. Ночевать не пришел. На работу утром не вышел. Друзьями найдены около Михайловского собора его куртка и телефон. Сегодня ходили на опознание – выбиты зубы, весь синий…\”

Тіло упізнали 22 лютого 2014 року.

Саєнко Андрій з Фастова (Київська область), 1972 р.н.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Сердюк Ігор, 40 років. З Кременчука, Полтавська область. Чоловікові вистрелили з обрізу в обличчя. \”Він будував барикаду, носив мішки. Під час цього на
нього та інших активістів напали тітушки та \”беркутівці\”. Зразу була сутичка, потім хтось вистрелив Ігорю в упор в обличчя, — розповів Сергій Полюхович, заступник голови кременчуцького \”Майдану\”

Ігор Сердюк

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Сміленко Віктор, 1961 р.н. Кіровоградська область, Бобринецький район, с.Борисівка. Загинув 20 лютого

Смолинський Віталій Уманський район, с. Фурманівка. Загинув 20 лютого.

Сокольчаник Богдан, 29 років, історик, викладач Українського католицького університету. Працював на кафедрі нової та новітньої історії України УКУ.

Сокольчаник Богдан

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити
Тарасюк Іван, Волинська область, смт Олика. Дата народження – 28 січня 1993 року. 20 лютого 2014 року загинув на Майдані від вогнепального поранення.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Ткачук Ігор 1975 року народження. Знам\’янськ, Калінінградська область, Росія (Велика Кам\’янка – ?)

Ігор Ткачук

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Точин Роман, 44 роки, м.Ходорів Львівської області. Загинув на Майдані 20 лютого 2014 року

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Тур Іван, Городок Львівської області
Іван Бльок (або Тур – це прізвище його дружини ,але так його теж називали ), 40 років. Приватний підприємець. 20 лютого 2014 року на Інститутській він загинув від кулі снайпера. Без батька залишилися донечка і маленький син.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Олег Ушневич, Дрогобич 1982 р.н. Загинув 20 лютого. Застрелений спайпером на Інститутській біля Жовтневого палацу.
Народився в Дрогобичі в сім’ї працівників ВАТ НПК \”Галичина\” Михайла та Євгенії Ушневич. Багатьом працівникам нафтопереробного активіст запам’ятався під час похорону його матері у 1985 році: Євгенія Ушневич померла під час пологів, народивши Олегові брата. Тоді трирічний Олег, не усвідомлюючи, що сталося, ніжно та беззахисно тулився до своєї бабці.
На Майдані в Києві Олег Ушневич був з першого дня. Його добре знають на Сколівщині, де після закінчення вишу вчителював. В останні роки виїжджав на заробітки за кордоном.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Чміленко Віктор 1961 р.н. з Кіровоградської області. Фермер, застрелений снайпером.

Віктор Чміленко

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Храпаченко Олександр 27 років, театральний режисер, м.Рівне. Загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року

Олександр Храпаченко

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Хурція Зураб з Грузії, 53 роки. Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро \”Хрещатик\”

Чаплінський Влад (Володимир), Обухів. Його дружина працює в дитячому садку, у сім\’ї – 2 дітей. Син та мала донька.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Черненко Андрій 35 років. З Києва. Загинув 19 лютого 2014 року. Без батька лишилася 7-місячна дитина…

Андрій Черненко

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Царьок Олександр з с. Калінін, Васильківський район Київської області. Загинув біля Жовтневого палацу.

Щвець Віктор, 8 жовтня 1957 р.н., с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

Близько першої години ночі з 18 на 19 лютого отримав три вогнепальні поранення в черевну порожнину на Майдані. Швидка забрала Віктора Миколайовича до лікарні, але він помер по дорозі. Без батька залишилась дитина.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Шаповал Сергій 1969 р.н. з Києва. Знайшли померлим в Будинку офіцерів

Сергій Шаповал

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Шилінг Йосип, 61 рік, з Дрогобича (Львівська область). Разом з дружиною Анною народили та виховали 2 дочок, які подарували дідусеві та бабці чотирьох внучок. За професією – будівельник. Останні роки часто їздив на заробітки до Італії. Дружина Анна працює в Італії.
На київський Майдан їздив кілька разів, затримувався там надовго. Хотів жити у вільній, заможній країні – аби внуки не шукали щастя по закордонах. Загинув 20 лютого від пострілу в голову біля Жовтневого палацу.

Щербанюк Олександр, Чернівці, 46 років. учасник всіх виборчих перегонів, керівник партійної первинки \”Батьківщини\”.

Снайпер вцілив у нього просто біля чернівецького намету \”Батьківщини\”, повідомляє прес-служба обласної організації партії ВО \”Батьківщина\”. За даними \”Буковинської правди\” в Чернівцях Олександр Щербанюк працював приватним підприємцем, займався будівництвом, переважно виконував плиточні роботи.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

В нього залишилась дружина, хвора мама і двоє дітей – син, який навчається в 9-класі та 20-річна донька. Він був дуже активним політичним активістом. На Майдані був з самого початку з перервами.

Шимко Максим, 33 роки, м. Вінниця. Загинув 20 лютого 2014 року.
Максим Шимко

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Загиблі міліціонери:

Булітка Василь, Київ. 1986

Власенко Дмитро, Крим. 1982

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Гончаров Віталій, Крим. 1989 р.н.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Євтушок Володимир, Київ. 1971 р.н.

Іваненко Олексій, Харків. 1977 р.н.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Савицький Петро, Київ. 1972 р.н.

Теплюк Іван, Чернігів. 1993 р.н.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Третяк Максим, Чернігів. 1993 р.н.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити

Федюкін Андрій, Крим. 1972 р.н.

Цвігун Сергій, Запоріжжя. 1990 р.н.

Загиблі герої Майдану. Не маємо права забути. Не маємо сили простити


За інформацією Євромайдан СОС, Вікіпедії (Список загиблих учасників Євромайдану), з Facebook Марії Семенченко.

Джерело: Українська правда

peredplata