Аналіз нещодавньої зовнішньополітичної активності низки держав ЄС та ОБСЄ підштовхує, попри небажання погодитися з такою думкою, до висновку – вони робили все можливе, щоб догодити В.Путіну. Не будемо наївними – не з палкої любові чи давньої симпатії до нього. А тому, хоч це може видатися цинічним, що для них- ціни дорожчі від цінностей. У мудрого та досвідченого дипломата – Володимира Огризка – запозичую це визначення сучасної політики європейців від легендарної баронеси Кетрін Ештон до «залізної фрау» Ангели Меркель, від французьких соціалістів до угорських «йоббіків», урядовців та політиків Австрії, Болгарії та ще, ще й ще багатьох бажаючих розраховуватися за газ Україною. Звичайно, кожен з названих і неназваних політиків (можна припустити) керується національними інтересами своєї держави, які вони розуміють так: не дратувати Путіна, не ризикувати поставками газу, не відмовлятися від вигідних військових контрактів з Росією… Своє, як-то кажуть, євро – ближче до тіла. А ще, ще повторю нещодавно мною написане. Пам’ятаєте, Ленін зазначав: пошкрябайте росіянина – проявиться татарин. Якщо «пошкрябати» декого з сучасних європейських лідерів – чи не проявиться… Шрьодер? Відтак, ціни виявляються важливішими за декларовані європейські цінності. Згадали (не проти ночі) Леніна, згадаймо й «основоположників». Їм зараз немає колишньої шани та уваги, у тому числі й з боку «червоних». Ще б пак! Виявилося, що К.Маркс називав Московію зовсім не Руссю, а кривавим ординським болотом. Так от, свого часу у «Комуністичному маніфесті» ті «основоположники» писали про привід, який вештається Європою, маючи на увазі привід комунізму. Матеріалізація привіду, як відомо, завершилася трагедією, загибеллю сотень мільйонів людей. Що, однак, не стало належним уроком для новолівих… Для тих, хто й сьогодні ладен розгорнути над собою червоний прапор. У тому числі – червоний прапор з білим колом… Пам’ятаємо. Так от, привидів у Європі – побільшало. Не лише тих, що у старовинних замках, якими водять туристів, дракул там різних… Майже матеріалізувалися привіди Деладьє та Чемберлена, привід Мюнхену -38. І що б там не казали мені опоненти, мовляв, не можна бути таким скептиком, наполягав і наполягаю: сучасні Деладьє-Чемберлени з наполегливістю, гідною кращого застосування, силкуються й особисто, й телефоном, і дамочками сумнівної репутації з ОБСЄ «умиротворити» фюрера Третього Ре(перепрошую!)Риму. Ці діячі навіть підписані ЄС з Україною угоди ладні погоджувати з Московією, ризикуючи власною репутацією сідати за один стіл з кумом Путіна, тиснути руки бойовикам-злочинцям та змушувати Київ до перемовин з ними… До чого усе це може призвести? А до того самого, до чого привело «умиротворення» А.Гітлера 76 років тому. Не дай, звичайно, Боже, спаси та помилуй нас! Втім, покладаючись на Божу милість, чи маємо право заохочувати агресора повною безкарністю? Маємо право ставити ціни, прибутки вище загальнолюдських, європейських цінностей? Послідовно віддаючи агресорові на поталу одну державу (у якої окупували Крим, піддали геноцидові цілий народ – кримських татар, на територію якої заслали тисячі бойовиків, професійних диверсантів, зайд, озброєних до зубів), чи не готує сита, благополучна Європа гірку долю іншим державам – від Балтики до Атлантики, гірку долю собі? Ціни важливіші за цінності? До слова, про цінності. Ні, не про європейські, від критики та паплюження яких аж захлинаються від ненависті пропагандисти з Московії. А про пропаговані ними «загальнослов’янські, християнські»…Цінності «Русского мира»… Як не сумно, поштовх новій стратегії Кремля проти України дала смерть митрополита УПЦ (МП) блаженнішого Володимира(Сабодана). Миряни ще прощалися з блаженнішим, а у філіалі Кремлівської адміністрації – Московському патріархаті – вже розробляли варіанти: як посадити на місце Київського митрополита людину, беззастережно віддану Москві, імперській ідеології «Русского мира», як остаточно знищити автономію УПЦ (МП) та перетворити її на джерело громадянського протистояння в Україні. А ще (і зовсім не другорядне) – як зберегти у підпорядкуванні Гундяєву (тобто, патріарху Кирилу) найприбутковіші парафії – українські. Гроші – важливіші від цінностей. Жадібність московських ієрархів – і церковних, і світських – задовольнятиметься, безперечно, рахунком тих, хто щиро вірує та щиро вірить. Вірить облудним словам церковника, який рік тому на власному, церковному(!) бронепоїзді приїздив до Києва поплічником президента РФ, щоб усіма силами зашкодити процесам євроінтеграції, щоб агітувати та молитися за новітню Московську імперію. Використання церкви,релігії у війнах – страшне, недопущенне. Але виглядає так, що фюрера Третього Риму це не зупиняє. Отож, пильнуймо! Бо, так виходить і з позицій ЄС,ОБСЄ. І з позицій однієї з Церков, справжні, загальнолюдські, європейські цінності обстоювати, захищати нам самим. Життя показує – навчилися, вміємо. – See more at: http://www.pic.com.ua/rosiya-zminyuje-taktyku-vijny-v-ataku-vidpravlyajetsya-hundyajev.html#sthash.k6y7Wb7O.dpu
Олег Бай
peredplata
