Незважаючи на зміну керівництва, Міжнародний валютний фонд (МВФ) продовжить співпрацю з Україною за програмою кредитування, затвердженої влітку минулого року. Цю інформацію на поточному тижні підтвердили обидві сторони. Українські чиновники сповнені оптимізму. Проте незалежні експерти відзначають, що загроза дефолту зберігається.
Тривожні прогнози зробили днями в інтерв\’ю українським ЗМІ два відомих фінансиста, раніше займали відповідальні пости в уряді. Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник зазначив, що українська влада продовжує вирішувати проблеми за рахунок залучення нових позик, за останні три роки зовнішній борг виріс у п\’ять разів. \”Причина – дефіцит бюджету, тобто бажання витрачати більше, ніж отримує уряд. І якщо країна буде витрачати стільки, скільки заробляє, це зупинить зростання боргу\”, – сказав він журналу \”Фокус\”, відзначивши, що Україна ще не перейшла в такий режим, а тому загроза дефолту зберігається.
Екс-голова Держфінпослуг Віктор Суслов уточнив агентству УНН, що до початку кризи восени 2008 року валовий зовнішній борг країни становив близько 101 млрд. дол., а до цього моменту перевищив 120 млрд. Це, за даними експертів, становить понад 84% ВВП і перевищує показник в 160% по відношенню до обсягів експорту. Суслов звернув увагу на негативне сальдо в зовнішній торгівлі: у перші місяці року імпорт значно перевищував експорт, за п\’ять місяців негативна для України різниця склала до 4 млн. дол. Ця тенденція збереглася ще з минулого та позаминулого років.
Суслов пояснив, що Національний банк для підтримки валютного курсу змушений продавати резерви, що призводить до девальвації курсу національної валюти. А це, у свою чергу, збільшує вартість обслуговування зовнішніх боргів. Експерт вважає таку політику замкнутим колом, спіраллю, що закручується у бік чергової кризи.
Хоча чиновники і аналітики жонглюють цифрами, тлумачать показники за своїм розсудом, але приходять до висновку, що передумов для стрімкого економічного зростання, що дозволяє безболісно повернути колишні борги, не накопичуючи нових, в Україні зараз немає. Це означає, що вже другий стабілізаційний кредит МВФ не виконує своєї ролі: консервує ситуацію, а не амортизує якісні економічні перетворення. Але Пинзеник підкреслив, що проблема не в діях фонду, а в бездіяльність української влади.
Формально фонд намагається підштовхнути Київ – і в часи роботи помаранчевої команди, і зараз – до проведення реформ. Саме цій меті підпорядковані жорсткі вимоги МВФ, спрямовані на зниження бюджетного дефіциту. Уряд зобов\’язався провести пенсійну реформу, підвищити до ринкового рівня внутрішні ціни на енергоносії для всіх категорій споживачів, провести реформи в системі національної компанії \”Нафтогаз України\”, прийняти низку інших настільки ж непопулярних заходів.
Якщо Юлії Тимошенко у свій час вдалося схитрувати, переконавши фонд у необхідності відкласти жорсткі рішення до завершення економічної кризи, щоб не викликати соціальний вибух, то команді Віктора Януковича довелося виконати низку вимог МВФ. Втім, місія фонду залишилася незадоволена темпами реформування, а тому виділення чергового траншу кредиту кілька разів відкладалося.
Днями прем\’єр-міністр Микола Азаров повідомив, що наступний візит місії відбудеться у вересні. Після чого українська сторона очікує перекладу чергового траншу або навіть двох відразу. Азаров зазначив, що з керівництвом фонду днями зустрічалися міністр фінансів і голова Міненерго України. Вони переконали кредитора, що Україна справляється зі своїми проблемами самостійно: уряд значно скоротило дефіцит держбюджету, мінімізувало дефіцит бюджету \”Нафтогазу\” і при цьому не відмовився від фінансування соціальних програм, пояснив Азаров.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що зараз Україні вдається балансувати на межі. Показники по доходах ряду галузей, зокрема експортно орієнтованих, покращилися завдяки сприятливій кон\’юнктурі. Однак структурні реформи в економіці так і не почалися, тому ніхто не гарантує сприятливу ситуацію в майбутньому. У цьому році дефолт Україні не загрожує, упевнений експерт, адже державний і гарантований державою борг поки не перевищив прийнятні величини і становить приблизно 40% ВВП. А Нацбанк має значні резерви для вирішення актуальних проблем. Але Юрчишин відзначив, що Україна посідає перше місце серед країн Центральної і Східної Європи за темпами нарощування зовнішніх боргів. Якщо в поточному році платежі, пов\’язані з поверненням та обслуговування зовнішнього боргу, проходять без проблем, то в 2012-2014 роках, на які припадає пік виплат, ситуація буде напруженою, приходять до висновку експерти.
Тетяна Івженко
Джерело
peredplata
