Тимошенко у важкому стані

Тимошенко у важкому станіЗахисник екс-прем\’єр-міністра Сергій Власенко заявляє, що через погіршення стану здоров\’я Юлії Тимошенко суд вимушений був оголосити перерву у своєму знущальному судовому процесі.

\”Викликали і допитали лікаря слідчого ізолятора, який зазначив, що Тимошенко дійсно у тяжкому стані, що вона дійсно не може зараз продовжувати брати участь у цьому фарсі, а також сказав, що за останні 3 години больовий синдром Тимошенко значно збільшився\”, – сказав Сергій Власенко сьогодні журналістам.

Захисник екс-прем\’єр-міністра додав, що до перерви протягом усього судового засідання Юлія Тимошенко лежала та зробила кілька заяв про те, що стан її здоров’я погіршився і вона не може навіть поворухнутися.

За його словами, лише після того, як лікар слідчого ізолятора підтвердив погіршення стану здоров\’я Юлії Тимошенко, суддя оголосив перерву у розгляді питання про обрання стосовно неї міри запобіжного заходу у вигляді арешту. \”Більш нахабного, цинічного та нелюдського суду я у своєму житті не бачив\”, – підкреслив Сергій Власенко, повідомляється на офіційному сайті Тимошенко.

Тим часом виїзний суд відмовив захисту Юлії Тимошенко у задоволенні клопотання про допуск представників засобів масової інформації на судовий процес, який в порушення закону проходить безпосередньо в камері слідчого ізолятора.

\”Нам заявили, що у зв’язку з, я цитую: «конструктивними особливостями приміщення», де зараз перебуває Юлія Тимошенко і оскільки неможливо, щоб в це приміщенні вмістилися всі бажаючі, суд відмовив нам у задоволенні клопотання щодо допуску преси», – повідомив Сергій Власенко.
За його словами, суд також послався на те, що СІЗО є режимним об’єктом. \”Ми заявили, що це не ми приїхали сюди, а це суд так вирішив, хоча був зобов’язаний забезпечити прихід преси\”, – додав він.

Як відомо, п.7 ч.З ст. 129 Конституції України передбачає, що одним з принципів судочинства є гласність судового процесу і його повне фіксування технічними засобами.

Гласність кримінального процесу полягає в тому, що, за загальним правилом, суд розглядає справи у відкритих засіданнях у присутності громадян, які не є учасниками процесу, представників засобів масової інформації, які мають вільний доступ до залу судового засідання.

Кожний громадянин України, який досягнув 16-го віку, вправі бути присутнім під час слухання кримінальної справи. Хід судового розгляду і його результати можуть висвітлюватись в пресі, по радіо або телебаченні.

Частина 5 ст. 20 Кримінально-процесуального кодексу передбачає можливість проведення виїзних судових засідань за місцем роботи, навчання, проживання підсудного або потерпілого або за місцем вчинення злочину. Це так звана зовнішня гласність. Але навіть коли кримінальна справа слухається в закритому судовому засіданні, цей принцип зовсім не виключається, бо діє так звана внутрішня гласність, що знаходить вияв у присутності в судовому засіданні прокурора, потерпілого, підсудного, захисника та інших учасників судового розгляду, а також свідків, експерта, спеціаліста, перекладача. Крім того, вироки судів у всіх випадках проголошується публічно. Їх зміст може бути доведений до відома населення і засобам масової інформації.

Діюче законодавство передбачає винятки з принципу гласності. Розгляд справ, в яких зачіпаються інтереси державної таємниці, завжди провадяться у закритих судових засіданнях (ч.І ст. 20 КПК). Крім того за мотивованим рішенням суду, закритий судовий розгляд допускається у справах про злочини осіб, які не досягли 16-го віку, в справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобігання розголошення відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі (ч. 2 ст. 20 КПК).

Закритий судовий розгляд може мати місце також у випадках коли цього вимагають інтереси безпеки осіб, взятих під захист (ч. 1 ст.16 Закону України \”Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\”).

Якщо судом порушені вимоги закону, які встановлюють відкритий судовий розгляд справи, це розцінюється як істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що тягне за собою безумовне скасування вироку (п.9 ч.2 ст. 370 КПК).

Новини Партнерів