Депутати Андрій Іванчук, Ігор Кононенко і Микола Мартиненко стали основою неформального клубу, який контролює чимало важливих рішень в країні і фінансові потоки
Михайло Саакашвілі, голова Одеської обласної держадміністрації, перетворився в Україні на людину, яка зриває покривало з усіх таємниць. В середині вересня він зробив це в черговий раз, заявивши: в країні є тіньовий, паралельний уряд, який і є справжнім власником \”акціонерного товариства Україна\”.
В ефірі одного з українських телеканалів він назвав одного з них — Миколу Мартиненка.
Мартиненко підходить на роль тіньового правителя. Він — заступник голови прем\’єрської фракції Народний фронт (НФ) і голова парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), ядерної політики та ядерної безпеки. Депутати часто називають його сірим кардиналом прем\’єра Арсенія Яценюка.
Так само, як про Мартиненка, відгукуються парламентарії і про Андрія Іванчука, ще одного заступника голови фракції НФ.
Ця пара впливає не лише на різні держактиви, але і на три десятки нардепів НФ, зізнається один з представників цієї політсили. І просить не називати його прізвище в пресі.
У президентській фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) теж є свій сірий кардинал — Ігор Кононенко, перший заступник голови фракції, а також друг і бізнес-партнер Порошенко. Про це відкрито розповідає Сергій Лещенко, нардеп від БПП. “Кононенко — це головна людина, яка присутня в парламенті від БПП. Він часто бачить президента\”,— пояснює Лещенко.
Кононенко, як відзначають експерти, впливовий і в сфері ПЕК.
Ці три людини — Мартиненко, Іванчук і Кононенко — на думку багатьох політиків, частково повторюють історію \”любих друзів\” — людей, які в середині 2000‑х контролювали парламент і серйозні державні грошові потоки за спиною у тодішнього лідера України Віктора Ющенка. Причому Порошенко і Мартиненко входили в коло цих \”друзів\”.
Те, що в країні знову з\’явилися сірі кардинали, не дивує політолога Володимира Фесенка. Закулісні рішення політичних і бізнес-питань, а також спроба встановити контроль над держкомпаніями — це особливості олігархічних систем і молодих демократій, пояснює він. “Влада і бізнес в Україні тісно пов\’язані. При цьому треба зберегти обличчя перед Заходом. Тому влада шукає перевірених посередників, яким делегує деякі повноваження\”,— підсумовує експерт.
У приватних бесідах політики з НФ розповідають, що біля їхнього лідера є кілька центрів впливу. Наприклад, глава фракції Максим Бурбак, який знайомий із Яценюком ще з університетських років. Нардеп Сергій Пашинський. Також — глава МВС Арсен Аваков і секретар РНБО Олександр Турчинов. Але Іванчук і Мартиненко об\’єднують в собі як політичний, так і фінансовий вплив.
Хто вони — сірі кардинали влади, і які схеми, потоки і групи впливу контролюють — читайте у новому номері журналу Новое Время.
peredplata
