Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає:
-Вже третій день. І це було б несправедливо з мого боку не написати про цю подію в житті частини української громадськості Бельгії.
Приїхала вона сюди на запрошення європарламетарів Міхала Боні (Польща) і Марка Демесмакера (Бельгія) та за підтримки міжнародної громадської організації \”Відкритий діалог\”.
Відразу скажу – фурору у Європарламенті не було. А от в Українській домівці її зустріло більше сотні люду.
Перше враження, щоб не повертатись більше до цієї теми – не знаю як Надія голодує, але Надія – дама в тєлє, особливо її зад конкретно впадав у очі.
Решта все дуже пристойно: вичухана й багата українська мова, промова системна, послідовна, поділена за тезами, поведінка дуже коректна, підкреслена увага до слухачів. Одним словом, в Брюсселі Надія показала себе вже не істеричну бабу, а виваженого, розсудливого політика.
Те що головне: Надія підкреслено не проявляє особливої поваги до Петра Порошенка. Заявила, що її влада відсторонила від заняття визволенням військовополонених. Тому вона разом з європарламентарями, при підтримці громадянського суспільства буде робити все, щоб звільнити заручників з числа кримських татар і українських політв\’язнів.
Щодо майбутнього устрою України, як вона його бачить. Обмовилась, що спирається на базис нині покійного Вячеслава Чорновола. А якщо конкретніше – це колишні тези Чорновола в інтерпретації Медведчука-Шуфрича – широкі регіонально-адміністративні повноваження. Хоча тут Надія намагалась наголосити й підкреслити, що мова йде не про федеративний устрій України, а про одержання на місцях більших повноважень і прав. Щось таке, як на зразок у США.
А ще Надії хтось втовкмачив досі мені незрозумілий тезис про еволюційну революцію.
Далі все за протоколом: чинно, привітно, дружелюбно, спокійно і зважено. Іміджмейкерам Надії слід віддати належне.
peredplata
