18 березня в Обухові проводилися вибори міського голови. Увага до них була безпрецедентна, кількість спостерігачів, в тому числі і міжнародних, зашкалювала. Обухів навіть нарекли другим Мукачевим, але тут вже відбулася репетиція парламентських виборів. “Я б не хотів, щоби вистава була така, як репетиція”, – зазначив Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко.
“Усі штаби включили всі можливі інформаційні технології. Щогодини в інтернет-простір вкидалися абсурдні речі. Одні політики говорили, що на виборах голосують з відкріпними талонами. Хоча на місцевих виборах талонів відкріпних не може бути в принципі. Інші штаби оголошували результати паралельного підрахунку голосів, коли ще були опломбовані скриньки… Знову екзит-поли і соцопитування стають предметом маніпуляції громадською думкою”, – розповідає Черненко.
Координатор Громадянського руху \”Спільна Справа\” Олександр Данилюк заявляв про порушення виборчого законодавства в Обухові — про технологію так званих «синіх светрів» і прямий підкуп виборців. Водночас, КВУ ніяких “синіх светрів” не зафіксував.
Переміг на виборах висуванець Партії регіонів Олександр Левченко. Сумарно опозиція перемогла, але знову не змогла домовитися: КОД поставив свого кандидата, УДАР — свого.
Але найгучнішою подією виборів став інцидент між народними депутатами Іриною Геращенко і Петром Мельником. Регіонал Мельник просто накинувся на Геращенко і намагався силою витіснити її з дільниці. Від рук Мельника жінку рятували представники посольства США.
Про перебіг виборів, напад Мельника і урок для опозиції в інтерв`ю УНІАН розповіла Ірина Геращенко.
Пані Ірино, з якою метою ви поїхали до Обухова? Хто вам повідомив про порушення на дільницях, які начебто там відбувалися?
До мене, як до народного депутата України, щодня звертаються люди з проханням звернути увагу на якісь проблеми. Минулого тижня був шквал звернень від громадян з різних куточків України щодо правової жорстокості і правового нігілізму. Так само у неділю ввечері до мене звернулися жителі Обухова, які сказали, що, по-перше, на деяких дільницях є проблеми з міжнародними спостерігачами, а, по-друге, що там застосовуються нові технології влади — начебто там на кожній дільниці присутні члени комісії, вдягнені в речі з розпізнавальними знаками і до них приходять мешканці Обухова, які надають запрошення і паспорти, і неможливо подивитися, чи збігається їхня реєстрація в паспорті зі списком у реєстрі виборців. До того ж, ці виборчі комісії були так сформовані на старті, що туди не допустили представників від опозиційних партій, в тому числі, від партії УДАР. Їхні офіційні спостерігачі просто не були допущені.
Так само в соціальних мережах ми переписувалися з Олександром Данилюком, який представляє громадську організацію і працював на дільниці. Він писав, що там є порушення. Тому вчора ввечері кілька депутатів ВР від опозиції – я, Кирило Куликов, Олександр Черноволенко, Остап Семерак – поїхали до Обухова. Нам розповіли, які дільниці є проблемними і мене попросили під`їхати на 13-ту дільницю, де були проблеми у міжнародних спостерігачів і якісь питання відносно голосування.
Я приїхала туди. Чемно представилися. Підійшла, зареєструвалася. Як спостерігач показала своє посвідчення. Мені сказали, що в цей час голова комісії знаходиться десь в іншому кабінеті і попросили мене підійти до неї і представитися. Я зайшла. Там стояв якийсь луноликий чолов`яга, який одразу включив айпад і почав мене знімати. Я представилася йому і їй і попросила того чоловіка представитися. Він сказав, що він довірена особа кандидата від ПР Левченка і що він не зобов`язаний представлятися, бо закон про персональні дані захищає його, хоча я наголосила, що ми з ним не в кав`ярні знайомимося, а мова йде про виборчу дільницю.
Потім ми зайшли в зал. Я сіла біля спостерігачів і спокійно дивилися за перебігом подій. Цей чоловік поводив себе як господар дільниці. Він весь час кричав голові комісії: давайте виженемо народних депутатів, що вони тут роблять, вони не мають права тут знаходитися! Я відкрила закон про статус народного депутата, статтю 17, яка говорить, що “народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення…” Тому я згідно з цим законом перебуваю тут як спостерігач і не заважаю працювати комісії.
Потім прийшов депутат від ПР Мельник. Я так розумію, що той чолов`яга (який, як мені згодом сказали, був головним технологом Левченка), дебелий такий, молодий, він просто побоявся сам мене тягти і призвав на допомогу свого колегу-депутата. Він звернувся до вчителів (а комісія була сформована з вчителів) з проханням: давайте ми виженемо народних депутатів, давайте за це проголосуємо. Водночас мені приходили смс від моїх колег-народних депутатів, які були на інших дільницях. Їх так само намагалися не допустити до присутності під час процедури підрахунку голосів. Це виглядало дивно, враховуючи що екзит-поли показували, що перемагає кандидат від влади.
Депутат Мельник почав своє спілкування зі мною з фрази: “Що ви тут робите? Пристойні жінки в цей час вже вдома з чоловіками сплять”. У цій фразі, мені здається, – вся квінтесенція ставлення партії влади до жінки в політиці, які постійно нав`язують суспільству думку, що місце жінки — на кухні, які постійно дозволяють собі застосовувати силу і принижувати жінку. Ця філософія приниження жінки в політиці, колеги-політика екстраполюється на все українське суспільство, і ми бачимо ту хвилю насилля, жорстокості і агресії по відношенню до жінок України.
Сьогодні треба ставити питання не про інцидент з Геращенко. Тому що це не одиничний випадок. У нас є Калашніков, який побив журналістку. У нас є прем`єр Криму Могильов, який дозволив собі по-хамськи під гигикання і улюлюкання образити жінку – пані Кужель. І ніхто ж за це не вибачився. У нас є депутат Чечетов, який одного разу заявив жінці в парламенті: ви важите, як тумбочка. Таких випадків – десятки. Мова йде про ставлення до жінки в політиці і взагалі до жінки, яке демонструє партія влади.
Такі принизливі фрази стали нормою в українській політиці.
…Кілька разів цей пан Мельник хапав мене за руки і казав: давай, пішли звідси. Я кажу: не чіпайте мене, будь ласка. І тут він каже: я вас зараз винесу. І раптом він мене просто взяв під руки і почав тягнути з дільниці. Я вам чесно скажу, я злякалася. Хоча намагалася це не показувати. Вперше по відношенню до мене чоловік, ще й кремезний, який більше за мене разів в 5, застосував фізичну силу.
Я усвідомила, що від подібної поведінки колег по парламенту мене не рятує ні мій статус, ні наше якесь особисте знайомство, що він собі дозволив так мене принизити на очах спостерігачів, цих жінок-вчителів, які потім підходили до мене і казали: Ірино, так а що ви від нас хочете. Якщо вони так з вами поводяться, то хто ми для них взагалі?
З якою метою він вас схопив?
Це не до мене. Це до психіатрів. Хіба що вони зможуть пояснити таку поведінку чоловіка і колеги по парламенту.
Мені прикро за всю цю історію. Це ганьба для партії влади. Там були міжнародні спостерігачі. Вони були в шоці. Вони говорять: ми вперше бачимо, як на наших очах ні сіло ні впало до жінки застосовується сила.
А чого інші чоловіки за вас не заступилися?
Слава Богу, що там не відбулася бійка. Я б найменше хотіла бути причиною якихось баталій. Бійки і сутички – це не мій політичний формат. Тому я гублюся в таких ситуаціях. Там чоловіки кричали: що ви робите, це жінка! Я вчепилася за руку міжнародного спостерігача, і тільки тоді Мельник мене відпустив.
Згідно із законом “Про вибори депутатів місцевих рад, міських і селищних голів”, кожен бюлетень на виборах в Обухові мав показуватися спостерігачам. На цій дільниці показували тільки зіпсовані бюлетені. Я кажу: ви, будь ласка, всі бюлетені показуйте. Це єдина фраза, яку я там сказала під час підрахунку голосів. На що мені Мельник в абсолютно хамський манері сказав: а ви замовкніть, вас тут немає, ми вас видалимо.
Я йому сказала: я від вас вимагаю вибачення тут і буду вимагати у Верховній Раді України, я подам на вас в прокуратуру, ми там з вами зустрінемося, і в суді зустрінемося. Він каже: я з вами зустрічатися не буду. Тоді я відповіла: ви – хам, і голова вашої партії – хам, який собі дозволяє говорити, що місце жінки — на кухні. Він заявив: ви мене зараз принижуєте. На що я відповіла, що констатую факт.
Я вимагаю публічних вибачень від пана Мельника.
Ця людина є ректором університету. Мені страшно собі уявити, що він дозволяє собі по відношенню до викладачок і студенток, якщо так він поводився на очах у камер і спостерігачів з жінкою, з народним депутатом.
Я не суддя, щоби розбиратися з цією ситуацією. Я подала сьогодні заяву до прокуратури, я звернулася до парламенту з проханням розглянути це питання на регламентному комітеті.
Мельнику не місце в політиці.
Ви написали заяву в прокуратуру з проханням розслідувати напад з боку пана Мельника. Який сенс, якщо він має недоторканість? Які санкції може застосувати прокуратура до нардепа Мельника?
Це питання не до мене, а до прокуратури. Я звернулася з заявою, що по відношенню до мене як до народного депутата було застосовано фізичну силу, було порушено мої права. І нехай ГПУ з цим розбирається.
Хоча ми знаємо, що ГПУ закрила очі, коли чоловікам пробивали голови в парламенті — начебто ніхто не бачив. Але колись потрібно поставити крапку в цьому хамстві. Тим більше це важливо напередодні виборів у ВР. Інакше це безчинство триватиме.
Я також звернулася через представника президента у ВР Юрія Мірошниченка до Президента України. Я звернулася через пана Тігіпка на Погоджувальній раді до його однопартійців і голови його партії Азарова. Я чекаю, щоб їхня партія дала адекватну оцінку діям своїм партійцям. І не тільки Мельнику.
Лідер фракції ПР Олександр Єфремов каже, що Петро Мельник готовий вибачитись перед вами, щоправда за умови, якщо ви вибачитеся “за публічні образи”…
Мені немає за що вибачатися. Я ще раз наголошую, після цього інциденту я сказала товаришу Мельнику, що він є хамом. І я готова це повторити мільйон разів. Якщо я зміню свою точку зору, здивуються в першу чергу українські громадяни і журналісти.
Координатор громадянського руху \”Спільна справа\” Олександр Данилюк заявляв про грубі порушення на виборах в Обухові. Водночас спостерігачі КВУ порушень не зафіксували. Що ви можете сказати про перебіг цих виборів?
Я туди приїхала о дев`ятій вечора, сиділа тихенько. Єдине, що мене збентежило – за годину до закриття дільниці з`явилося кілька людей, вони дуже швидко відкривали і закривали паспорти, і спостерігачі реально не могли побачити, чи значиться у них в паспортах приналежність до Обухова. Можливо, це є технологія, яка на цих виборах відпрацьовується…
У принципі, підрахунок голосів проходив нормально.
Я вважаю головною помилкою цих виборів — розпорошення голосів від демократичних партій. Очевидно, що демпартії мали представляти одного кандидата. Так само очевидно, якщо людина є більш рейтинговою (в даному разі – представник партії УДАР набрав більше голосів, ніж представник КОД), то мала бути висунена сама вона.
В Обухові проживають майже 40 тисяч осіб. Сьогодні мером цього міста стала людина, за яку проголосувало лише 4 тисячі. Це мер меншості, як майже всі мери в Україні.
Якщо ми говоримо про демократію, нам терміново необхідно прийняти законопроект про двотуровість виборів мера. Якби зараз був такий законопроект, то в другом турі змагалися б кандидат від влади і від опозиції. І жителі Обухова мали б вибір.
А коли у нас комісії формуються так, як це вигідно партії влади, коли у нас хами від партії влади приходять і дозволяють собі розпускати руки, то у такий спосіб влада відшліфовує ті речі, які, судячи з усього, будуть дуже активно працювати на виборах у жовтні.
Що найжахливіше – що партія влади не може зробити висновки зі своїх помилок.
Моя добра порада ПР — коли вони навчаться визнавати помилки, їх будуть трошки інакше сприймати в Україні і в світі.
Наприклад, Литвин вибачився переді мною від імені українського парламенту за дії цього пана Мельника. Я вважаю, це адекватний і правильний вчинок колеги, який побачив цю ганьбу, яка відбувалася на виборчій дільниці.
Чи винесе опозиція урок з виборів в Обухові, де вона програла через нездатність домовитися?
Якщо опозиція не винесе урок, вона просто подарує владі перемогу на парламентських виборах. А цього б дуже не хотілося.
Ще одна деталь — на вибори в Обухові прийшли лише 40% виборців. Це надзвичайно низька явка, яка свідчить про втому людей від виборів, втому від політики, втому від влади, втому від опозиції. А там, де багато невикористаних бюлетенів, – завжди є величезне поле для зловживань .
Анна Ященко
peredplata
