Українці не потерплять кандидатів-корупціонерів

Українці не потерплять кандидатів-корупціонерів73,6% громадян не голосуватимуть на майбутніх парламентських виборах за партію, у списку якої будуть кандидати, задіяні у корупційних діях. Такі дані оприлюднив 11 квітня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за результатами дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 30 березня по 4 квітня 2012 року.

Результати опитування також свідчать про досить високу довіру виборців до діяльності громадських організацій та їхньої ролі у виборах. Зокрема, 61,1% громадян вважають «потрібною таку діяльність громадських організацій, які надаватимуть виборцю інформацію про кандидатів у депутати». І 21,3% опитаних конкретно зазначили, що, будуть зважати на інформацію про кандидатів, яку надаватиме рух ЧЕСНО і вона «вплине на їхній вибір», – повідомила директор ФДІ Ірина Бекешкіна.

Активіст ЧЕСНО Світлана Заліщук повідомила, що «загалом понад 20% громадян дещо знають про створення громадського руху ЧЕСНО, який ставить на меті оцінку кандидатів у депутати на відповідність певним вибраним критеріям (особисте голосування, причетність до корупції та інші), 5% зазначили, що точно знають про цю ініціативу».

Проведене дослідження також показало, що більше третини виборців вважають найбільш корисною діяльність українських спостерігачів від громадських організацій, понад 40% відзначили роль міжнародних спостерігачів.

Україна напередодні парламентських виборів: громадська думка населення України

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 30 березня по 4 квітня 2012 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132 населених пунктах (із них 79 міських та 53 сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Фінансування опитування здійснювалося проектом UNITER.

• У парламентських виборах готовність взяти участь висловили 77.6% українців (43.1% – «обов’язково» і ще 34.5% – «скоріше за все»).

• Основні причини, що спонукають громадян до участі у виборах – відчуття громадянського обв’язку (45%), побоювання, що хтось інший може скористатися їхнім голосом (34%), та наявність серед партій та кандидатів тих, кого б хотілося підтримати (22%).

• Основними причинами відмови від участі у виборах є насамперед те, що ці люди не бачать жодної партії чи кандидата, за яких було б варто голосувати (39%), невіра у чесність виборів (22%), відсутність інтересу до політики (19%), впевненість, що Верховна Рада все одно нічого не вирішує (22%).

• Якби вибори відбулися у першій половині квітня 2012 року, до Верховної Ради пройшли б: Партія регіонів – 24.5%, ВО «Батьківщина» – 16.8%,
Політична партія «Фронт змін» (А. Яценюк) – 11.9%, Партія «УДАР» Віталія Кличка – 9.0%, Комуністична партія України – 5.6%. Партія «Громадянська позиція» (А. Гриценко) набрала 3.5%, а ВО «Свобода» (О. Тягнибок ) – 3.0%. Не визначилися із вибором 18%, найбільшою мірою – у Східному регіоні (22%), найменшою – у Західному регіоні (11%). Усі відсотки вирахувані у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні.

• Серед виборців немає спільної думки щодо найкращого варіанту об’єднання опозиції: 45% опитаних це байдуже, 22% вважають, щоб усі опозиційні сили йшли разом – («Батьківщина», «Фронт змін», «УДАР», «Свобода» та інші), 8% підтримують варіант об’єднання лише «Батьківщини» і «Свободи», а на думку 11% , краще усім опозиційним силам, здатним здолати 5%-й бар’єр, іти окремо і вже потім об’єднатися.

• У суспільстві ще до початку виборчої кампанії панує надзвичайно високий рівень недовіри до чесності прийдешніх виборів: 37% населення припускає, що результати можуть бути перекручені і ще 24% впевнені, що результати будуть перекручені. Втім, майже такі самі відсотки недовіри (відповідно, 35% і 20%) були й напередодні парламентських виборів-2007. Переконані у цілковитій чесності наступних виборів 6% і ще 24% вважають, що будуть окремі порушення, які не вплинуть на загальний результат.

• Громадяни досить песимістично оцінюють вплив виборів: переважна більшість (43%) вважає, що вибори нічого не змінять, 31% сподіваються, що вибори зможуть поліпшити ситуацію у країні, а 6% висловили побоювання, що вибори ситуацію погіршать. Цікаво, що майже такі самі очікування були у населення і напередодні виборів-2007 (42% – «нічого не змінять», 28% – «поліпшать», 12% – «погіршать»).

• Лише 13% громадян впевнені, що своєю участю у виборах вони безперечно здатні чинити вплив на ситуацію в Україні, 38% думають, що певний вплив таки буде, а 39% зовсім не бачать ніякого впливу. Уявлення про можливість власного впливу через вибори прямо залежить від готовності взяти участь у виборах: серед тих, хто безумовно планує участь у голосуванні, 22% впевнені у власному впливі і 46% припускають, що певний вплив буде (ніякого впливу – 25%); серед тих, хто планує взяти участь у виборах «скоріше за все», ці відсотки становлять, відповідно, 10%, 49% і 31%, а от серед тих, хто не братиме участі у виборах, впевнені у своєму впливі 1.5%, у можливості певного впливу – 3%, 88% ніякого впливу не бачать.

• Однозначно засуджують голосування за гроші 56% громадян, ще 27% ставляться до цього негативно, але «з розумінням», а 11% ставляться до продажу свого голосу цілком позитивно. Проте 73% не продаватимуть свій голос в принципі, ні за яку ціну, 2%, навпаки – готові продати за будь-яку ціну, 8% продадуть, лише якщо ціна буде влаштовувати, а 8% візьмуть гроші за голосування лише тоді, коли все одно голосуватимуть за цього кандидата. Готових продавати голоси задешево мало: 2% влаштує ціна до 300 гривень, ще 2% – 201–300 гривень, 4% – 301–500 гривень, а найбільше (12%) тих, хто оцінює свій голос у суму понад 500 гривень.

• Лише 4% населення зголосилося проголосувати за кандидата, який роздає на окрузі «допомогу» – продуктові набори, ліки тощо. Майже третина – 32% не проти, аби узяти таку «допомогу», але думають, що на їхній вибір це не вплине, а більше половини – 51% і «допомогу» не візьмуть, і голосувати за таких кандидатів принципово не будуть.

• Більшість громадян позитивно оцінює перспективу встановлення камер спостереження на виборчих дільницях: 83% вважають, що це дасть змогу спостерігати за роботою виборчих комісій і за ситуацією на виборчій дільниці; 57% певні, що камери спостереження – це кращий спосіб зробити процес більш прозорим. Більшість громадян камери не лякають: лише 16% населення думають, що камери спостереження встановлять, щоб залякати виборців (не згодні з цим твердженням 58%) чи щоб вплинути на їхнє голосування (так вважають 19%, не згодні з цим 46%). І абсолютна більшість громадян (71%) відповіли, що камерами спостереження їх особисто як виборців не налякати (злякаються їх 10%). Поділилися думки щодо того, чи не будуть за допомогою камер спостереження дізнаватися, хто як голосував (31% впевнені, що будуть, 33% – що ні).

• Найбільш корисною на наступних парламентських виборах громадяни вважають діяльність західних спостерігачів (40%), за оцінкою ефективності йдуть українські спостерігачі від громадських організацій (35%), українські спостерігачі від партій та кандидатів (34%), міжнародні спостерігачі від країн СНД (20%) (зазначимо, що респонденти не могли обирати будь-яку кількість відповідей). Певні, що від усіх спостерігачів немає жодної користі 21% респондентів. Від часу, що минув з місцевих виборів осені 2010 року, вага спостерігачів у громадській думці зросла, особливо міжнародних спостерігачів – на 12%, спостерігачів від громадських організацій – на 10%, спостерігачів від українських партій та кандидатів – на 8%, відсоток визнання корисними спостерігачів від країн СНД не змінився, як і тих, хто не бачить користі від спостерігачів взагалі.

• Про створення громадського руху «Чесно» знають 5% населення, ще 19% про це чули. Вважають корисною діяльність організацій, які надаватимуть інформацію про кандидатів у депутати, 61% населення, 16% користі у цьому не бачать. Для 21% така інформація буде важливою і вплине на їхній вибір, ще 47% цікавитимуться такою інформацією, але не знають, чи вплине це на їхній вибір, а 24% це не цікаво.

• Цікаво, що серед виборців різних партій виявилася приблизно однакова частина виборців, на вибір яких, на їх думку, вплине інформація від руху «Чесно»: 25% серед виборців Партії регіонів, 23% – «Батьківщини», 29% – «УДАРу», 29% – «Фронту змін», 17% – КПУ, 19% – серед тих, хто ще не визначився з вибором. Ще більше тих, хто буде з цікавістю сприймати таку інформацію, яка може вплинути на їх вибір, а може й ні: 62% серед виборців «Батьківщини», 58% «Фронту змін», 58% «УДАРу», 55% Партії регіонів, 48% – серед тих, хто ще не визначився з вибором.

• Не проголосують за кандидата, про якого будуть знати, що він задіяний у корупції (навіть якщо він багато робить для округу) – 64% населення, можуть і проголосувати – 21%. Серед виборців «Батьківщини» не проголосують за корупціонера-благодійника 66% (можуть проголосувати 22%), КПУ – відповідно, 64% і 24%, Партії регіонів – 52% і 31%, «УДАРу» – 68% і 18%, Фронту змін – 65% і 25%.

• Не проголосують за партію, у списку якої будуть кандидати, задіяні в корупційних діях, 74%, можуть проголосувати – 12%. Серед виборців «Батьківщини» не проголосують за список з корупціонерами 74%, можуть проголосувати 13%, КПУ – відповідно, 75% і 11%, Партії регіонів – 65% і 17%, «УДАРу» – 72% і 15%%, Фронту змін – 74% і 14%.

• Лише 32% населення вважає, що вибори в Україні є реальним механізмом впливу громадян на владу, не згодні з цим 46%. Найбільше заважає виборам стати механізмом участі громадян у державних справах невиконання тими, кого обрали, своїх виборчих обіцянок (59%), низька якість тих, з кого доводиться обирати на виборах (45%), відсутність постійного громадського контролю за обраною владою (38%), формування виконавчої влади не за результатами виборів (31%), невідповідність проведення виборів демократичним стандартам (32%).

Світлина

peredplata